Науковці виявили таємницю відтінків шерсті рудих та триколірних котів - нове дослідження.

У двох нових дослідницьких публікаціях науковці пояснили, що саме впливає на появу рудого забарвлення шерсті у котів.

Лабораторія Грега Барша зі Стенфордського університету представила одну наукову роботу, а іншу підготувала лабораторія Хіроюкі Сасакі з Університету Кюсю, згідно з інформацією від Live Science.

У ссавців налічується всього два основних типи пігментів, які є варіаціями мелатоніну: еумеланін (темно-коричневий або чорний) і феомеланін (жовтуватий, червоний або рудий). Усі інші відтінки шкіри і шерсті є результатом поєднання цих двох пігментів, які регулюють приблизно 700 генів, що відповідають за пігментацію у тварин.

У приматів, коней, гризунів, собак, корів та інших тварин вироблення меланіну й вибір між еумеланіном і феомеланіном - контролюється мембранним білком - MC1R. Цей білок регулює клітини шкіри, названі меланоцитами, які виробляють меланін. Якщо виділяється меланоцит-стимулюючий гормон (альфа-MSH), меланоцити починають виробляти еумеланін. Якщо до процесу долучається антагоніст (наприклад, агуті-сигнальний білок або бета-дефензин у собак), вироблення еумеланіну припиняється, і меланоцити виробляють феомеланін.

Проте у котів синтез еумеланіну або феомеланіну не регулюється рецептором MC1R. Замість цього його формування визначається особливим локусом, відомим як "рудий". Локус — це конкретне місце в геномі, яке впливає на зовнішній вигляд тварини (наприклад, колір шерсті — рудий або чорний), хоча точна ДНК-послідовність і відповідний ген можуть залишатися невідомими.

Локус "рудий" може існувати в двох варіантах:

У котів різної статі локус "рудий" розташований на Х хромосомі, тож проявляєть по-різному:

Формування трьох кольорів хутра у кішок каліко зумовлене дією меланоцитів, які відповідальні за створення білих плям. Каліко є особливим варіантом, адже випадкова зміна однієї з Х-хромосом у пігментних клітинах виникає на ранніх етапах розвитку. Чим раніше відбувається цей процес, тим більше різноманітних кольорових ділянок з'являється, і навпаки.

Ген, відповідальний за руде забарвлення.

За результатами двох нових досліджень з'ясувалося, що ген, відповідальний за локус "рудий", не є MC1R, а Arhgap36. Мутація в цьому гені перешкоджає виробництву еумеланіну, дозволяючи при цьому тільки синтезувати феомеланін.