Відчути навколишню реальність як людина: роботам нададуть особливу штучну шкіру.

Вчені розробили новий тип електронної "шкіри", яка може надати роботам здатність "відчувати" різні тактильні відчуття, подібні до людських. Цей інноваційний матеріал виготовлений з електропровідного матеріалу на основі желатину, який можна формувати у різні об'єкти. Коли матеріал оснащується спеціальним типом електродів, він здатний виявляти сигнали від сотень тисяч сполучних шляхів, що відповідають різним тактильним та тисковим відчуттям.

Про це пише Live Science.

За інформацією дослідників, цей матеріал можна застосовувати в гуманоїдних роботах і протезах для людей, де чутливість до дотику є надзвичайно важливою. Окрім цього, його потенційне використання охоплює автомобільну промисловість та заходи з подолання наслідків катастроф.

Тактильне сприйняття стало наступним великим етапом для робототехніки, оскільки вчені прагнуть створювати машини, які зможуть реагувати на світ подібно до людської чутливості.

Електронні "шкіри" функціонують через перетворення фізичних параметрів, таких як тиск або температура, на електричні сигнали. Зазвичай для різних типів відчуттів використовуються специфічні датчики: один для вимірювання тиску, інший — для температури тощо. Проте сигнали, що надходять від цих різних датчиків, можуть взаємодіяти між собою, викликаючи перешкоди. Крім того, матеріали, в які вони інтегровані (зазвичай це м'які силікони або еластичні гумові речовини, відомі як еластомери), можуть легко зазнавати ушкоджень, як зазначили дослідники.

Ця інноваційна електронна "шкіра" використовує унікальний вид "мультимодального" сенсора, який може виявляти різноманітні подразники, включаючи дотик, температуру та ушкодження. Хоча чітке розмежування і точна ідентифікація кожного сигналу залишаються складними завданнями, науковці зазначають, що мультимодальні сенсорні матеріали простіші у виготовленні та демонструють вищу надійність.

Вони також дешевші у виробництві, що робить їх придатними та економічно ефективними для широкого застосування.

Для перевірки нової синтетичної "шкіри" вчені розплавили м'який, еластичний та електропровідний гідрогель на основі желатину та вилили його у форму людської руки. Після цього вони оснастили руку різними схемами електродів, щоб визначити, які з них здатні збирати найбільш цінну інформацію під час фізичних взаємодій, піддаючи її ряду тестів.

Цей досить "брутальний" процес включав обдув гарячим феном, тикання пальцями, а також розрізання скальпелем.