Вчені виявили хижака, який викликає ще більший страх у тварин, ніж леви.
Дослідники здійснили унікальне вивчення, аби визначити, що саме викликає страх у тварин.
Завдяки швидким рефлексам, відмінному зору та потужним іклами, леви безсумнівно є хижаками, з якими багато тварин намагаються уникати зустрічей, зазначає Science Alert.
"Леви є найбільшими наземними хижаками на Землі, які полюють у стаях, що робить їх надзвичайно грізними", - підкреслив у 2023 році вчений Майкл Клінчі з Західного університету в Канаді.
Водночас у журналі підкреслили, що з понад 10 тисяч зафіксованих випадків диких тварин в африканській савані, 95% видів демонстрували значно більший страх перед звуками, які видавав зовсім інший вид – людьми.
"Боязнь людей глибоко вкорінена і поширена. Дехто вважає, що тварини можуть адаптуватися до людського суспільства, якщо їх не переслідуватимуть. Проте наші дослідження спростовують цю думку," - зазначив Клінчі.
У дослідженні, яке було опубліковано в журналі Current Biology минулого року, еколог Ліана Занетт з Західного університету разом із своїми колегами відтворили низку звуків, що імітують звуки тварин поблизу водойм у Національному парку Великого Крюгера в Південній Африці, і зафіксували реакцію тварин на ці звуки.
"Ця охоронювана зона є місцем перебування найбільшої популяції левів (Panthera leo) у світі, тому інші ссавці добре усвідомлюють загрозу, яку представляють ці хижаки," - зазначили в Science Alert.
Дослідники передавали звуки, які відображали розмови людей на місцевих мовах, а також звуки полювання, включаючи гавкіт собак і постріли. Крім того, вони відтворили звукові сигнали, якими леви спілкуються один з одним.
"Важливо підкреслити, що звуки, які видають леви, такі як ричання та гарчання, слугують своєрідною формою комунікації між ними, а не є проявом агресії один до одного. Отже, вокалізацію левів можна вважати аналогом людської мови," - зазначив Клінчі.
Водночас не всі тварини оцінили дослідження вчених.
"В одну ніч запис звуків лева настільки збурив слона, що він раптово атакував камеру і влаштував справжній хаос, розбивши її вщент," - поділилась Занетт.
Відомо, що майже всі 19 видів ссавців, які були об'єктом спостереження під час експериментів, виявляли вдвічі більшу ймовірність залишати водопої при прослуховуванні людської розмови, ніж під час звуків левів або навіть звуків полювання. Серед цих ссавців були носороги, слони, жирафи, леопарди, гієни, зебри та бородавочники.
"Автори дослідження підкреслюють, що найбільше занепокоєння у тварин викликають саме людські голоси, що свідчить про те, що вони сприймають людей як серйозну загрозу, тоді як інші звуки, наприклад, гавкіт собак, лише є менш важливими подразниками."
Біологи, що спеціалізуються на збереженні навколишнього середовища, можуть застосувати ці знання для підтримки вразливих видів. Відтворюючи людські комунікації, вони намагаються захистити білого носорога, який знаходиться під загрозою зникнення, з безпечної відстані.
"Я думаю, що страх, який охопив усю спільноту ссавців савани, є справжнім свідченням впливу людини на навколишнє середовище. Не лише через втрату середовища існування, зміну клімату і вимирання видів, що є дуже важливими речами. Але сама наша присутність на цьому ландшафті є достатнім сигналом небезпеки, щоб вони дуже сильно відреагували. Вони до смерті бояться людей, набагато більше, ніж будь-якого іншого хижака", - підкреслила Занетт.
Як писав УНІАН, раніше дослідники з'ясували, що собаки, які мають більший мозок порівняно з тілом, не обов'язково є розумнішими. За словами вчених, відносний розмір мозку був меншим у собак, які краще піддаються дресируванню, як правило, робочих порід, таких як сибірські хаскі, великі піренейці та ротвейлери.
Також українські науковці розповіли, чому пінгвіни крадуть в один одного камінці. Як виявилось, вони потрібні для будування гнізда, проте через дефіцит матеріалу птахи навіть вступають у бійку.