Вилучення під маскою ProZorro: хто отримує вигоду від нападу на аграрну науку?

#Бізнес

Журналісти програми СтопКор відправилися в розслідувальну експедицію до аграрних наукових установ України. Їхньою метою було дослідити причини урядової ініціативи, що передбачає вилучення понад 135 тисяч гектарів земель, які протягом багатьох років використовувались Національною академією аграрних наук (НААН).

Мова йде не тільки про землю, а й про майбутнє всієї аграрної науки. Уряд представив план реформ та оптимізації, який передбачає передачу значної частини земельного фонду НААН до державного підприємства "Резерв", з подальшою орендою через платформу Prozorro. Проте наразі відсутні чіткі механізми контролю, звітності та оцінки ефективності цього процесу. Під загрозою виявилися 300 тисяч гектарів землі та більше 400 наукових установ.

Журналісти здійснили візити до лабораторій, дослідницьких станцій, аграрних угідь та ферм, щоб зібрати достовірні дані, зафіксувати свідчення експертів та об'єктивно висвітлити ситуацію.

Західнополіський інститут агрономії НААН

У лабораторії Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН трудиться Світлана Петрівна, яка є провідним спеціалістом цього закладу. За діючим урядовим планом, інституту загрожує втрата 85,9% земель, які він використовує. Це викликає занепокоєння щодо здатності здійснювати дослідницьку роботу.

Західнополіський інститут агрономії НААН

Поліський інститут агрономії НААН

Поліський інститут агрономії НААН спеціалізується на дослідженнях у зоні Полісся та аналізі стану чорнобильських земель.

"Інститут займається двома основними напрямками. Наразі особливо важливим є вивчення територій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Необхідно ретельно дослідити, які процеси відбуваються з цими ґрунтами та чи можливо на них вирощувати сільськогосподарські культури," - підкреслив директор інституту Сергій Рижук.

Інститут також активно займається вирощуванням високоякісних сортів зернових культур і виробництвом молока. Одне з господарств під назвою "Нова перемога" налічує близько 100 корів, які щорічно забезпечують 1000 тонн молока. "Керівники молокозаводів постійно звертаються до нас з проханням наростити обсяги постачання", - поділився інформацією Рижук.

За його словами, тиск із боку Фонду держмайна вже призвів до втрати трьох державних дослідних підприємств, які раніше належали інституту.

"Це руками Фонду державного майна дуже просто забрати безплатно. По цій схемі вже знищено три державні дослідні підприємства", - додав він.

Носівська станція селекції та досліджень

У Чернігівській області журналісти завітали до Носівської селекційно-дослідної станції, де працює Наталія Буняк, яка виконує обов'язки директора. Ця станція спеціалізується на селекції культур, таких як жито, овес, ячмінь та багаторічні трави. Вона фінансує свою діяльність за рахунок доходів, отриманих від продажу насіння.

"На даний момент у нашому реєстрі налічується 45 сортів, розроблених шляхом селекції. Ми займаємо провідні позиції у селекції таких культур, як овес, жито та ячмінь," - зазначає Наталія.

Щорічно тут виробляють понад тисячу тонн зерна, а виручені кошти йдуть на науку. У 2023 році станція заробила 10 мільйонів гривень, з яких 2 мільйони інвестували у наукову роботу, а 5,2 мільйона - сплатили до бюджету. Це понад 5000 гривень податків з одного гектара.

Попри ці дані, 122 гектари території станції будуть вилучені, залишаючи всього 112 гектарів. Інформація про це урядове рішення стала відома лише 2 квітня, без жодних попереджень або роз'яснень.

"Нас критикують за нераціональне використання ресурсів, проте ми досягаємо успіху. В системі НААН існує понад 20 таких установ," - зазначила Наталія.

На одному з полів журналісти натрапили на селекціонера Миколу, який займається розробкою нових сортів ярого ячменю. З моменту початку роботи його команда зменшилася з шести до двох членів.

"На цій території розміщені всі наші розсадники для селекції. Тут знаходиться вихідний матеріал, а також селекційний розсадник та контрольні конкурсні випробування," - додає він.

Олександрівський науково-практичний центр (Вінниччина)

У Вінницькій області працює Олександрівський науково-практичний центр Інституту землеробства НААН. Тут працює близько 100 осіб, здебільшого - місцеві жителі. За словами директорки Олени Воротюк, вилучення 2000 гектарів землі позбавить підприємство можливості функціонувати.

"Заплановано виділити 2000 гектарів, з яких 1100 гектарів становлять оброблювані землі, що складає 100% наших аграрних угідь. Без цих земель наша діяльність буде неможливою," - зазначає вона.

Центр спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, гороху, вівса та гречки, пропонуючи понад 200 сортів, які були розроблені в Україні. У сфері тваринництва утримують 2000 голів української чорно-рябої молочної породи, серед яких 200 корів є дійними.

На засіданні профільного комітету Верховної Ради, де виступала Олена Воротюк, лунали рекомендації виключити з переліку вилучення ті підприємства, які довели свою ефективність. Остаточного рішення досі немає.

Приклад Рихальського та відповідь Фонду держмайна

У селі Рихальське (Житомирська область) журналісти побачили наслідки вилучення - порожнє підприємство, зачинені приміщення, відсутність персоналу. Колись тут функціонувало ДП "Рихальське", яке було виведене з системи НААН.

"Раніше - серйозне було господарство. А тепер... Працює ще якось, але в дуже поганому стані. Все розтягнули", - розповіла місцева продавчиня.

Колишній директор Сергій Корецький підтвердив: "Люди не в захваті від рішень Фонду держмайна. Люди страйкують".

Редакція СтопКору звернулася за коментарем до Фонду держмайна України. У відповіді Фонд зазначив, що у 2022-2023 роках до його управління було передано 90 майнових комплексів із земельним банком близько 209 тисяч гектарів. Частина з них знаходиться на окупованих територіях. Через неповну документацію від НААН процес інвентаризації триває.

Фонд здійснює оформлення земельних прав для подальшої передачі в оренду через платформу Prozorro.Продажі.

Ігор Гриник, виконуючий обов'язки першого віцепрезидента Національної академії аграрних наук, підкреслив: "Відбирати землю, залишивши господарства з працівниками лише як юридичні особи без земельних ділянок, - це питання, як забезпечити утримання тваринництва без наявності землі".

Формально - йдеться про реформу. Насправді ж - про демонтаж. У разі реалізації такого плану, аграрна наука втратить базу для досліджень, фермери - доступ до якісних розробок, а країна - наукову суб'єктність у стратегічній сфері.

Без землі немає досліджень. Без досліджень немає аграрної незалежності.