На Марсі вода існувала принаймні 700 мільйонів років тому: свідчення цього тривалий час залишалися непоміченими.

Метеорит, який доводить існування води на Червоній планеті сотні мільйонів років тому, був знайдений у ящику в університеті.

Метеорит Лафаєт був знайдений у ящику в Університеті Пердью в 1931 році, і досі залишається загадкою, як він туди потрапив. Проте ця знахідка стала важливою для науки. Нещодавній аналіз цього метеорита виявив свідчення про існування рідкої води на Марсі приблизно 742 мільйони років тому, повідомляє Live Science.

Метеорит, що має вигляд склоподібної космічної речовини завдовжки приблизно 5 сантиметрів, був знайдений у ящику майже століття тому. Проте, походження цього об'єкта та ім'я його першовідкривача залишаються невідомими. Лише в 1980-х роках науковці з'ясували, що гази, які містяться всередині цієї загадкової породи, відповідають атмосфері Марса, як це було зафіксовано спусковими апаратами NASA Viking.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попередні дослідження вказували на те, що мінерали з метеоритів вступали в контакт з рідкою водою під час їх формування. Проте, вчені не мали точних даних про час їхнього утворення. Останнє дослідження дозволило розкрити цю таємницю.

За словами провідної авторки дослідження, доцентки кафедри наук про Землю, атмосферу і планети Марісси Тремблей, результати їхнього аналізу свідчать про те, що мінерали метеорита мають вік менше одного мільярда років. Науковці підкреслюють, що в той період на поверхні Червоної планети, ймовірно, не існувало значної кількості рідкої води. Проте вони вважають, що вода могла з'явитися в результаті танення підповерхневого льоду, відомого як вічна мерзлота. Крім того, танення цього льоду, ймовірно, було викликане магматичною активністю, яка періодично відбувається на Марсі і в наш час.

У процесі свого дослідження науковці застосували зміни в аргонових молекулах, присутніх у мінералах, для визначення найактуальнішої дати їх утворення. Крім того, команда досліджувала вплив нагрівання, якому міг піддатися метеорит, що відлетів з Марса внаслідок удару 11 мільйонів років тому. Також були проаналізовані наслідки його можливого переміщення в космосі та подальшого проходження через атмосферу Землі.

Науковці підкреслюють, що точний момент, коли метеорит впав на Землю, залишається невідомим. Проте, дослідники провели аналіз мікроскопічних слідів грибка, виявлених на поверхні цього космічного об'єкта. У поєднанні з непідтвердженими свідченнями студента, який нібито бачив падіння метеорита під час риболовлі, вчені припускають, що цей космічний камінь міг приземлитися на нашу планету приблизно в 1919 році.

Дослідники підкреслюють, що на тривалість життя могли вплинути кілька різних факторів:

Водночас науковці встановили, що жоден із вивчених чинників не мав істотного впливу на вік зміни водного середовища в Лафаєті. Визначення моменту, коли метеорит взаємодіяв з рідкою водою, не лише розширює наше розуміння історії Марса, але й відкриває нові можливості для використання аналогічних методів з іншими метеоритами, які були знайдені на Землі, або з матеріалами, отриманими під час місій на інші небесні тіла, такі як планети, місяці та астероїди. Іншими словами, дослідники знайшли дієвий підхід до датування мінералів змін у метеоритах, який можна адаптувати для дослідження інших метеоритів і планетарних об'єктів.

Раніше видання "Фокус" повідомляло, що науковці виявили, звідки фактично походять 90% метеоритів, які впали на нашу планету.