Юлія Хомчин: Чи необхідно у Львові створити простір або вулицю на честь Рафала Лемкіна?

Наше вміння віддати належне минулому, спроможність пошанувати та визначити акценти у памʼятанні та осмисленні минулого є безпосереднім свідченням й нашої здатності задбати й про памʼятання сьогодення. Ми не зможемо у гідний спосіб памʼятати про теперішнє, уявляти та планувати майбутнє, якщо не зуміємо вшанувати й осмислити минуле.

Коли я згадую про Рафала Лемкіна і його вплив на наше місто, його зусилля в розробці концепції людяності, а також його внесок у світову правознавчу традицію, мене цікавить, чому ця постать залишається маловідомою і навіть дещо чужою для багатьох львів'ян? Як так сталося, що науковець, який зумів визначити та закріпити в законодавстві поняття геноциду та привернути увагу до злочинів проти людяності, залишився в тіні?

Рафал Лемкін провів своє життя, навчання та трудову діяльність у Львові. Яке місце він займає в пам'яті нашого міста, яке також було його рідним?

Як людина, яка має велику любов до Львова, працює на його благо і для його розвитку, мені сумно, що ми досі не змогли знайти і обговорити місце для цієї особи, чому це важливо для нас і чому ми повинні його мати. Коли, якщо не сьогодні, нам варто та необхідно його створити? Дії Росії у цій війні проти нас виявляють всі риси геноциду. Нещодавно світ став свідком жахливих кадрів з сирійської вʼязниці Седная, де 30 тисяч людей були закатовані і знищені в жахливих муках. Ми стали свідками звірств у Бучі, Ізюмі та Маріуполі... На жаль, геноцид – це реальність сучасного світу, це про сьогодення, а не лише про терміни у наукових працях Лемкіна. Ідеї Лемкіна мають величезне значення для правової науки, української історії та правди про злочини проти нашого народу. Саме Рафал Лемкін визначив злочини сталінського режиму проти українців як геноцид.

Ім’я Лемкіна для Львова символізує свідчення цивілізаційного та людяного вибору. Це як дзвін, що постійно нагадує про те, якою людиною ніколи не слід ставати. Це про належність до цього вибору і про Львів в контексті європейських та світових цінностей.

Коли в ході тривалої дискусії у Львові виникає питання про розмежування своїх і чужих, варто згадати про людину, завдяки якій злочини сталінського режиму проти українського народу отримали юридичне визнання як геноцид. Ця особа сприяла більш відкритому сприйняттю правди про Голодомор. В той же час, її роботи потрапили до федеральних списків екстремістських матеріалів у Росії, що свідчить про те, що вона не може бути вважатися чужою.

Якщо ви підтримуєте ініціативу створення у Львові простору імені Рафала Лемкіна або вважаєте, що одна з вулиць міста повинна носити його ім'я, будь ласка, висловіть свою думку. Я надаю посилання на форму, через яку ви зможете швидко і легко це зробити. Як депутатка Львівської міської ради, я зобов'язуюсь донести ваші думки до осіб, які приймають рішення в комісіях, а також до моїх колег-депутатів, які голосують за ці пропозиції. Закликаю вас зафіксувати свою позицію в коментарях до цього допису, вказавши своє ім'я та прізвище, сферу діяльності або інституцію, яку ви представляєте. Якщо бажаєте, можете також додати свої аргументи.