За завісою наукових досліджень - інтереси фармацевтичного монстра: як Академія правових наук захистила тиск на аптечну індустрію | УНН

Академія правових наук приховала лобістські інтереси фармацевтичної компанії "Дарниця", представляючи це як наукові дослідження. Захід, що мав на меті підвищити доступність лікарських засобів, зосередився на критиці аптечних мереж.

Національна академія правових наук України намагалася роз'яснити, що суперечлива "національна консультація" стосовно функціонування аптек була лише елементом наукових досліджень. Проте наявні факти вказують на те, що під маскою наукової роботи приховувалося звичайне лобіювання інтересів одного потужного фармацевтичного виробника, повідомляє УНН.

На минулому тижні у Києві пройшла "Національна консультація щодо забезпечення якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів" щодо забезпечення якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів. Відповідальність за організацію цього заходу довго не брав на себе жоден з учасників, однак згодом її розділили наукові установи, що не мають жодного відношення до роботи фармацевтичного ринку - Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПрН України та Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України.

У відповіді на запит УНН Національна академія правових наук (НАПрН) запевнила, що так звана "національна консультація", яка фактично звелася до атаки на аптечний бізнес, проводилася у межах "виконання наукових тем" Інституту інтелектуальної власності і Інституту вивчення проблем злочинності, а відповідно охоплюється функціональними обовʼязками проф. Гуторової Н.О. та доц. Кашинцевої О.Ю. як керівників наукових тем.

Науковці, які керують науковими темами та здійснюють дослідження, отримують винагороду за свою працю, оскільки вони є найманими працівниками відповідних науково-дослідних установ.

На перший погляд ситуація виглядає ідеально: державний сектор науки, бюджетні вливання, активна наукова діяльність. Проте, якщо поглянути уважніше, реальність виявляється зовсім іншою.

Незважаючи на заяви Академії про незалежність консультацій та відсутність стороннього впливу, джерела УНН повідомляють, що організація цього заходу, аж до гонорарів для науковців, фінансувалася фармацевтичною компанією "Дарниця". Таким чином, слід сказати "дякую" приватному бізнесу за їхню "наукову" підтримку позицій виробників медикаментів. Це твердження підтверджується також публікацією компанії "Дарниця", в якій вони відкрито відзвітували про свій внесок у зміни на аптечному ринку.

Якщо хтось все ще має сумніви щодо замовного характеру цього заходу, варто лише звернути увагу на те, до чого зводилась дискусія під час "Національної консультації з питань якості та доступності лікарських засобів для пацієнтів". Обговорення зосередилось не на проблемах доступу до ліків для пацієнтів, а на "недобросовісних аптеках", які потребують регулювання та "обмеження". Водночас виробники лікарських засобів залишилися поза критикою.

В Академії звісно ж відцуралися від цього сценарію і заявили, що їхні інститути "не проводять жодних заходів на замовлення".

Формальна відповідь Національної академії правових наук нагадує спробу прикрити очевидний конфлікт інтересів науковою риторикою. Однак факти залишаються фактами: захід перетворився на суцільне виправдання необхідності знищення аптечних закладів під виглядом боротьби за права пацієнтів. Головними "експертами" з цієї теми виступили не фармацевти чи аптекарі, а фахівці з кримінального права та інтелектуальної власності. А щонайменше подив викликає те, що на консультацію не запросили профільні аптечні асоціації або представників громадських організацій пацієнтів.

Чому Академія вирішила ризикнути своєю репутацією як об’єктивного експертного осередку і стати ще одним засобом для просування корпоративних інтересів виробників – питання залишається відкритим. Тим часом, поки науковці роблять вигляд, що все йде за правилами, фармацевтичний ринок може зіткнутися з новою "реформою", яка буде націлена на збереження прибутків одного з великих гравців.