Виконалося столітнє пророцтво: з космосу надходить енергія, але її неможливо зібрати.

Дослідники зазначають, що хоча цієї енергії і є "достатньо", вона не зможе суттєво вплинути на ситуацію.

Згідно з передбаченнями, зробленими ще сто років тому, над нашою планетою існує область, в якій містяться енергійні частинки з космосу. Однак, на сьогоднішній день здається, що цей енергетичний потенціал неможливо використовувати - його просто не можна "добути", пише Econews.

У 1958 році Джеймс Ван Аллен виявив, що Землю оточують високоенергетичні частинки. За допомогою лічильника Гейгера він зафіксував, що найближчий до Землі пояс заповнений протонами, а зовнішній - електронами.

З того часу стало зрозуміло, що наша планета оточена так званими "радіаційними поясами Ван Аллена" — зонами, які містять заряджені частинки з високою енергією.

Додаткові дослідження виявили, що ці частинки одночасно переміщуються вздовж магнітних силових ліній між півкулями, відбиваючись у так званих "дзеркальних точках" та дрейфуючи в подовжньому напрямку. Проте ці невидимі кільця, що оточують Землю, можуть завдати більше шкоди, ніж користі: під час геомагнітних бур вони знижують силу магнітного поля нашої планети.

Повідомляється, що коли спостерігаєш зовнішній і внутрішній радіаційні пояси, відкриті Ван Алленом, стає очевидно, наскільки непередбачуваною є їхня поведінка. Їхній склад і структура змінюються в періоди магнітних бур і активних фаз Сонця. Особливо нестабільним є зовнішній пояс, що робить його вкрай ненадійним джерелом енергії.

Що вище від Землі, то більше частинок можна "зібрати" - вони залишаються там у пастці впродовж кількох років. Однак, незважаючи на знання про цей ресурс, що знаходиться на висоті близько 8 000 кілометрів, людство досі не може використовувати його на практиці.

Головна причина полягає в тому, що магнітне поле Землі несиметричне. Це впливає на проникнення частинок і унеможливлює створення стабільних умов для видобутку енергії. Сьогодні наука визнає: космічна енергія - це цікаве явище, гідне вивчення, але не реальне джерело енергії для людей.

По-перше, навіть у найактивніших частинах радіаційного поясу потужність цієї енергії становить лише близько 160 міліватів на квадратний метр. Це вкрай мало - навіть Сонце дає в сотні разів більше.

По-друге, захоплення та перетворення заряджених частинок у межах мегаелектронвольт є вкрай складним завданням. Технічні та інженерні виклики, що постають перед реалізацією цього процесу, є надзвичайно значними.

По-третє, енергетичний пояс становить серйозну небезпеку для людей і технічних засобів. Тривале знаходження в цій області може призвести до ушкодження сонячних панелей, зниження ефективності датчиків та небезпечного впливу радіації на космонавтів. Ризик занадто значний, щоб виправдати спроби експлуатації цієї енергії.

Згідно з попередніми повідомленнями УНІАН, існує ймовірність, що через сім років астероїд може впасти на Місяць. Раніше цей об'єкт, відомий як "Вбивця міст", вважався потенційною загрозою для Землі, проте нові дані щодо його орбіти вказують на інші результати.

Також ми повідомляли, що дослідники знайшли невидиму матерію в туманностях галактик.