Вчені попереджають, що Землі може загрожувати глобальне вимирання протягом наступних 2700 років.

Дослідження масового вимирання, яке відбулося 252 мільйони років тому, дозволяє нам краще усвідомити, які наслідки може мати сучасне глобальне потепління.

Екологічні негаразди сучасності цілком здатні призвести до непоправних змін в глобальній екосистемі і навіть масового вимирання в масштабах всієї планети. І такий сценарій не є чимось зовсім неймовірним, бо в історії Землі таке вже траплялося, пише науковий вісник Interesting Engineering.

Пермсько-тріасове вимирання, яке часто називають Великим вимиранням, стало найкатастрофічнішою подією в еволюційній історії планети. Близько 252 мільйонів років тому зникло 96% морських видів і 70% наземних хребетних істот.

Це стало наслідком серії руйнівних вивержень вулканів, під час яких в атмосферу потрапило 100 000 мільярдів метричних тонн вуглекислого газу. Почалася ланцюгова реакція: різке глобальне потепління, океани втратили кисень і повна далі дестабілізація вуглецевого циклу на планеті.

Група дослідників під керівництвом доктора Маури Брунетті з Женевського університету проводила аналіз скам'янілих рослинних залишків, зокрема спор, пилку та макроскамнілостей, щоб відтворити образи давніх екосистем. Вони були вражені, коли результати їхньої роботи виявили різкий підйом глобальної температури на 10 градусів Цельсія.

Для того щоб зрозуміти екологічні зміни на межі пермського та тріасового періодів, дослідницька група створила карту давньої географії Землі. Вони також провели аналіз скам'янілостей рослин, зіставивши їх із шістьма основними біомами, такими як вічнозелені тропіки, сезонні тропіки, помірні регіони та пустелі. Викопні рештки були порівняні із складними кліматичними моделями, що дозволило оцінити кліматичні умови в різні історичні епохи.

Цей дослідження виявило значні зміни у рослинних біомах, які відбуваються на межі пермського та тріасового періодів, що свідчить про різкий перехід від холодних до тепліших умов. В останні роки пермського періоду спостерігалася холодна погода, тоді як ранній тріас відзначався нестабільністю кліматичних умов, ймовірно, через короткочасні коливання температури.

Проте пізніший тріас, зокрема оленекський та анізійський, стабілізувався при температурах, що на 10 градусів перевищували попередні показники. Це призвело до перетворення тропічних пустель на розкішні ліси, а рослинність помірного клімату просунулася до полярних регіонів, витіснивши тундру. Здається, саме це глобальне потепління стало каталізатором для подальшого масового вимирання видів.

Ця суттєва зміна акцентує увагу на ідеї кліматичних переломних моментів. Брунетті застерігає, що якщо ми продовжимо викидати CO2 такими ж темпами, то можемо досягти рівнів, подібних до тих, що спричинили пермське вимирання, всього через 2700 років — що є вкрай тривожним терміном.

Однак науковці визнають, що похідні дані мають свої обмеження. Збір більшої кількості інформації про викопні залишки та вдосконалення моделей є критично важливими для отримання більш ясної картини. Результати їхніх досліджень були опубліковані в журналі Frontiers in Earth Science.

Як повідомляє УНІАН, площа океанічного льоду поблизу обох полюсів Землі досягла рекордно низького рівня для кінця лютого в історії спостережень. Одним із наслідків глобального потепління є зменшення морського льоду, який скоротився до найменшої площі в історії.

Ми також зазначили, що найпотужніша океанічна течія демонструє ознаки ослаблення. Ці потенційні зміни можуть мати суттєвий вплив на популяцію пінгвінів, що в свою чергу позначиться на біорізноманітті в цілому в даному регіоні.