Звідки походять сни і яке їхнє призначення для людини: невролог визначила п'ять основних теорій.

На думку лікаря, процес сну являє собою поєднання елементів з нашого життя, пам'яті та фантазії. У мозку ці різноманітні частини втілюються через безперервні короткі електричні імпульси (хвилі).

Їхній вигляд варіюється в залежності від рівня активності. Коли вони сплять, то мають повільний та об'ємний вигляд, а коли прокидаються - стають швидкими та компактними.

"Цікаво, що приблизно через 80 хвилин після засинання мозок починає генерувати хвилі, які нагадують ті, що спостерігаються під час активності. Саме в цей момент можна помітити рухи очей під закритими повіками, ніби людина щось спостерігає. Цей етап називається швидким сном (REM). У цей час, як правило, ми переживаємо сновидіння", - зазначила лікар.

Під час сну організм знаходиться у стані "енергозбереження": мінімум чутливості до зовнішніх чинників, мінімум сприйняття проблем навколишнього світу, мінімум рухів.

Однак кора головного мозку, що відповідає за наші розумові здібності, активно займається обробкою інформації. Вона формує образи, сюжети та діалоги з виявлених фрагментів пам’яті, які в цілому утворюють наші сновидіння.

Діяльність нейронів у різних областях мозку формує ілюзію нашого сприйняття – чи то зору, слуху, чи дотиків. При цьому мозок не в змозі розрізнити справжні сенсорні імпульси з навколишнього світу від тих, що виникають всередині кори. Саме з цієї причини сни видаються нам настільки реалістичними.

Лікар розповіла, що це одне із питань, відповідь на яке наука все ще намагається знайти. Але існує кілька теорій.

Під час сну мозок займається "аналізом" подій, що відбулися протягом дня, систематизуючи важливі дані і зберігаючи їх у довгостроковій пам’яті. Сни ж виконують роль механізму обробки емоційного досвіду і підготовки до можливих майбутніх ситуацій.

Деякі вчені вважають, що сновидіння є наслідком нейронної активності, що відбувається під час сну. Мозок залишається активним і генерує випадкові візуальні та звукові образи, які ми потім сприймаємо як сни.

Під час сну наш мозок не зупиняє свою діяльність, а продовжує працювати над важкими завданнями, що може призводити до несподіваних рішень або нових ідей.

Є припущення, що сни могли виникнути як спосіб підготовки до можливих небезпечних обставин. Наприклад, іноді людина переживає сновидіння, в яких опиняється в складних ситуаціях, що може сприяти її готовності до аналогічних викликів у реальному житті.

Згідно з концепцією психоаналізу, розробленою Зиґмундом Фройдом, сни вважаються відображенням прихованих бажань, думок і внутрішніх конфліктів. Фройд вірив, що вони дають змогу людям усвідомити та пережити свої несвідомі прагнення, які можуть бути занадто стресовими або неприйнятними для свідомого сприйняття.