6 забутих міст, які досі не знайдені: що насправді з ними трапилося.

Ділимося історією про місто, яке залишилося невідкритим і досі не знайдене науковцями.

Чи існують у світі загублені міста? Ми знаємо про їхнє існування, оскільки вони описані в стародавніх текстах, проте точне місцезнаходження, можливо, назавжди втрачено в часі. Вчені активно займаються розкопками втрачених цивілізацій, але вони не знайшли всього - на відміну від так званих "чорних археологів", які, судячи з артефактів на чорному ринку, таки відшукали ці поселення і непогано заробили.

Раніше ми розповідали про те, де знаходиться загадковий острів Енваїтенет, і чому там зникають люди.

Видання Live Science у своєму огляді представляє шість знаменитих загублених міст, місцезнаходження яких залишається таємницею досі. Деякі з них були розграбовані мародерами - вони вивезли звідти величезну кількість артефактів, але так і не розкрили точне місце розташування поселень.

У 2003 році, після того як США вторглися в Ірак, ринок антикваріату заполонили численні стародавні таблички, відомі як "Ірісагріг". Завдяки цим артефактам, дослідники змогли встановити, що близько 4000 років тому в Іраку існувало і розвивалося місто під назвою Ірісагріг.

Згідно з археологічними даними, правителі давнього міста проживали у розкішних палацах і мали велику кількість собак. Крім того, вони утримували левів, яких годували великою рогатою худобою. Особи, відповідальні за догляд за цими величними тваринами, отримували звання "левині пастухи" і за свою працю отримували пайки з пива та хліба. Також в написах згадується храм, зведений на честь бога хитрощів і мудрості Енкі, де періодично проводилися святкування.

За словами дослідників, у 2003 році мародери виявили та пограбували Ірісагріг, проте археологи досі не змогли відшукати це місто.

Фараон Аменемхат I, який правив приблизно між 1981 і 1952 роками до нашої ери, ухвалив рішення про зведення нової столиці, відомої як "Ітджтаві". Цю назву можна тлумачити як "завойовник Двох Земель" або "Аменемхат - завойовник Двох Земель", що відображає складні історичні обставини епохи.

Ймовірно, сам фараон пережив значні потрясіння, що призвели до його загибелі. Попри це, місто Ітджтаві зберігало статус столиці Єгипту приблизно до 1640 року до нашої ери, поки гіксоси не вторглися на північ країни, що призвело до розпаду королівства.

Хоча місцезнаходження Ітджтаві досі не встановлено, археологи вважають, що воно розташоване десь недалеко від Лішта, в центральній частині Єгипту. Почасти це пов'язано з тим, що в Лішті знаходиться безліч поховань еліти, в тому числі й піраміда Аменемхата I.

Місто Аккад, відоме також під назвою Агаде, слугувало столицею величної Аккадської імперії, що існувала між 2350 і 2150 роками до нашої ери. У часи свого найбільшого розвитку ця імперія охоплювала території від Перської затоки до Анатолії. Значна частина її завоювань була здійснена під керівництвом Саргона Аккадського, який жив приблизно у 2300 році до н. е.

Головною архітектурною пам'яткою міста Аккад вважався храм "Еулмаш", присвячений Іштар, богині війни, краси та родючості. Хоча це місто досі не знайдене, вважається, що його залишки розташовувалися на території сучасного Іраку. Давні джерела свідчать, що Аккад пережив руйнування або залишився без населення після падіння Аккадської імперії приблизно у 2150 році до нашої ери.

Аль-Яхуду означає "місто" або "поселення" Іудеї. У цьому місті жили євреї в Вавилонській імперії після того, як Іудейське царство завоював цар Навуходоносор II в 587 році до н. е. Частину населення він відправив у вигнання, що було звичайною практикою у вавилонян.

Відомо, що існує приблизно 200 табличок, знайдених у поселенні Аль-Яхуду, які свідчать про те, що вигнанці зберегли свою релігію та використовували ім'я Бога Яхве у своїх іменах.

Хоча міста археологи також не знайшли, воно, ймовірно, знаходилося в нинішньому Іраку. І, оскільки таблички з Аль-Яхуду з'явилися на ринку антикваріату без офіційних розкопок, можна припустити, що "чорним археологам" вдалося знайти його раніше за вчених.

Вашуканні слугувало столицею імперії Мітанни, що існувала приблизно з 1550 до 1300 року до нашої ери. Її володіння простягалися на північно-східну частину Сирії, південну Анатолію та північний Ірак. Зазнаючи серйозної конкуренції з боку Хетської імперії на півночі та Ассирії на півдні, імперія Мітанни поступово втрачала свої землі.

Місто Вашшуканні досі залишилось невідомим, і деякі дослідники висловлюють припущення, що його розташування могло бути в північно-східній частині Сирії. Мешканці столиці та більшої частини імперії, відомі як хуррити, володіли власною мовою, фрагменти якої збереглися в давніх документах.

Тініс, також відомий як Тжену, є древнім містом, розташованим на півдні Єгипту, яке стало важливим центром на сході стародавньої цивілізації. Автор тих часів, Манефон, згадує про кількох єгипетських фараонів, які здійснювали своє правління в цій місцевості близько 5000 років тому.

Згідно з інформацією, наданою інспектором Міністерства туризму та старожитностей Єгипту Алі Седдіком Отманом, після об'єднання стародавнього Єгипту столиця була переведена до Мемфіса, тоді як Тініс стала адміністративним центром одного з номів (провінцій) у період Стародавнього царства, що тривав приблизно з 2649 по 2150 рік до нашої ери.

Справжня локація Тініса залишається загадкою до сьогоднішнього дня, хоча існує думка, що він розташовувався неподалік від Абідоса на півдні Єгипту. Цю версію підтримують знахідки поховань представників еліти та королівської сім'ї, виявлені в околицях Абідоса.