Астрономи зробили неймовірне відкриття: потужний телескоп зафіксував момент вибуху зірки вперше в історії.

Завдяки Дуже великому телескопу астрономи вперше в історії змогли зафіксувати початкову стадію вибуху наднової, коли ударна хвиля пробивається через поверхню зорі. Ці виняткові спостереження, здійснені всього через 26 годин після спалаху, дозволили точно встановити оливкову форму викиду матеріалу. Отримані результати ставлять під питання існуючі моделі колапсу зоряних ядер.

Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Science Advances.

Наднові зірки являють собою заключну стадію життя масивних зірок і водночас є одними з найвражаючих космічних явищ. Під час вибуху зоря миттєво колапсує, створюючи ударну хвилю, яка проривається через її оболонку та викидає в космос величезні обсяги матерії та енергії. Цей швидкоплинний етап, відомий як "ударна хвиля", триває всього кілька годин, але саме він визначає форму та подальший розвиток вибуху.

Раніше астрономи мали можливість досліджувати лише результати цих явищ, оскільки початкові етапи залишалися практично непомітними.

Нові дані, отримані за допомогою Дуже великого телескопа, дали змогу встановити, що SN 2024ggi до вибуху була червоним надгігантом. Маса цієї зорі була у десятки разів більшою за сонячну, а радіус -- приблизно в 500 разів більшим.

В галактиці NGC 3621, яка знаходиться приблизно за 22 мільйони світлових років від нашої планети, нещодавно було зафіксовано нову наднову. Яскравість цієї зорі раптово підвищилася, але через її величезні розміри ударна хвиля досягла поверхні лише через добу.

Для вивчення початкових процесів дослідники застосували спектрополяриметрію — метод, схожий на оптичну томографію, який дозволяє аналізувати форму та просторову структуру випромінювання. Виявилося, що первинний викид речовини не мав сферичної форми: він виглядав витягнутим, майже оливковим, і розповсюджувався симетрично. З часом, під час вибуху, фронт трохи сплющився, але осьова симетрія залишилася незмінною. Це вказує на існування єдиного фізичного механізму, що регулює вибухи масивних зірок.

Отримані результати допомагають уточнити сучасні моделі колапсу зоряних ядер, краще зрозуміти роль магнітних полів та потоків плазми у формуванні ударної хвилі й наближають науковців до відповіді на питання, як саме відбувається загибель великих зірок.

Астрономи нещодавно поділилися тривожними оновленнями про 67-метровий астероїд 2024 YR4, відомий також як "вбивця міст". Згідно з новими даними, ймовірність того, що цей астероїд зіткнеться з Місяцем, складає 4%, а потенційне зіткнення може відбутися 22 грудня 2032 року.