"Запах бабусі" - це не вигадка: дослідники виявили речовину, що починає "прилипати" до шкіри після досягнення 40-річного віку.

Багато людей асоціюють характерний "аромат старості" із недостатньою гігієною, проте наукові дослідження спростовують цю думку.

Ви пам'ятаєте, як пахла ваша улюблена бабуся? Якщо ви згадаєте улюблену літню людину, ви, можливо, зможете пригадати запах, який описують як суміш затхлого масла і затхлого картону. Це може нагадати вам про відкриття старих книг або розпакування коробки з вінтажним одягом.

Хоча цей аромат значно менш інтенсивний, ніж запах поту молодої людини, він, безумовно, відчутний і, вірогідно, закарбувався у вашій пам'яті як "аромат літньої людини", відзначає Huffpost.

Виявилося, що цей аромат є справжнім біологічним явищем, яке виникає через зміни в епідермісі, що відбуваються з кожним роком у процесі старіння. За інформацією дерматологів, з кожним наступним днем народження після 40 років зростає ймовірність змін у запаху шкіри. Дослідження виявило, що винуватцем є певна речовина, відома як 2-ноненаль (вимова: но-не-наль), яка є органічним альдегідом.

Цей "аромат старіння" виникає внаслідок збільшеного виробництва певного альдегіду у старших людей, який і створює той самий впізнаваний "бабусиний" запах. Варто зазначити, що не всі альдегіди мають однакову ароматичну характеристику; іншим прикладом служить коричний альдегід — органічна сполука, що надає кориці її унікальний смак і запах, пояснила доктор Дельфіна Дж. Лі, завідувачка відділу дерматології та директорка програми резидентури в медичному центрі Harbor-UCLA.

Сполука 2-ноненаль вирізняється своїм неповторним ароматом, і її концентрація зростає з віком. "У процесі старіння в нашій шкірі відбувається низка змін одночасно", - пояснила доктор Сонал Чаудхарі, дерматолог з Медичної школи Піттсбурзького університету.

Антиоксидантний захист шкіри ослаблюється, склад нашого шкірного сала зазнає змін, а постійний вплив ультрафіолетових променів та стресових умов навколишнього середовища підвищує ризик окислювального ушкодження шкіри. Внаслідок цих факторів шкіра стає вразливішою, що дає можливість для прояву 2-ноненалу.

Дослідження вказують на те, що помітне збільшення рівня 2-ноненалу зазвичай починається після 40 років, стаючи більш вираженим у віці 50 років і старше. Це явище є поступовим, а не раптовим. Інтенсивність запаху може значно коливатися між індивідами, що залежить від генетичних факторів, типу шкіри, способу життя та впливу навколишнього середовища, - зазначила Чаудхарі.

Оскільки на здоров'я шкіри впливають численні чинники, такі як генетичні особливості та спосіб життя, вам, можливо, пощастить уникнути специфічного запаху 2-ноненаля. Якщо ж цей запах все ж виникне, пам'ятайте, що його сприйняття залежить від особистих відчуттів кожної людини.

"Деякі люди можуть завищувати свої оцінки, вважаючи цей аромат неприємним або відразливим. Насправді, він може виявитися навіть більш нейтральним або приємним у порівнянні з запахами молодих людей та осіб середнього віку," - зазначила Лі.

Як зазначала Чаудхарі, цей процес відбувається поступово, що дозволяє вашому мозку адаптуватися до нового аромату через явище, відоме як ольфакторна адаптація. З часом ви можете перестати звертати увагу на домінуючий запах, оскільки мозок має тенденцію ігнорувати знайомі аромати, залишаючи вільним місце для сприйняття нової інформації. Яскравим прикладом цього явища є те, що ми можемо помітити, що в домі друга завжди присутній певний запах, але, найімовірніше, не зможемо розпізнати специфічний аромат у власному житлі.

Проте існує ще один малоприємний аспект. Оскільки 2-ноненаль є жирною кислотою, його важко розчинити в милі та воді так само, як це відбувається з потом. "Цю молекулу важко усунути, оскільки вона має високу липкість", - зазначила Даніель Рід, головний науковий співробітник Monell Chemical Senses Center, некомерційної дослідницької установи, яка займається вивченням смаку і запаху.

На думку фахівців, ця кислота має тенденцію міцно прилипати до шкіри та тканин. Хоча під час купання ви зможете частково її змивати, ваше тіло безперервно виробляє її, тому регулярне миття не є остаточним рішенням. Дослідники вважають, що використання засобів для очищення на основі антиоксидантів може бути ефективним. Продукти, що містять інгредієнти, які взаємодіють з альдегідами, такі як таніни, можуть допомогти зменшити неприємний запах у деяких людей. Наприклад, мило з хурмою, яке багате на таніни, має обґрунтований механізм дії і значний досвід використання, хоча поки що бракує великих рандомізованих досліджень.

Останні дослідження розглянули можливу роль екстракту баклажана у зменшенні окислювального стресу, який сприяє утворенню 2-ноненалю. У роботі, опублікованій минулого року, вчені вказали, що плоди, листя, стебла та коріння баклажана, а також їх активна складова N-транс-ферулоїлпутресцин, продемонстрували значну здатність до поглинання 2-ноненалю. Проте це лише перспектива на майбутнє.

"Клінічні дані на людях залишаються обмеженими, тому це не повинно позиціонуватися як ліки", заявила Лі. Більш старе дослідження спочатку було позитивним щодо того, як споживання екстракту білого печериці може полегшити запах тіла у випробовуваних у віці від 50 до 79 років, але за цим не послідували великі клінічні випробування. Тож досі немає надійного способу повністю видалити його з вашої шкіри, погодилися експерти.

Якщо ви виявили цей аромат у себе чи у своїх близьких, не бійтеся цього. Це природний біохімічний процес, що відбувається зі шкірою в процесі старіння, аналогічно виникненню зморшок або сухості. Крім того, слід пам'ятати, що сприйняття запахів є суб'єктивним.

"Ми дійшли висновку, що аромати літніх людей не викликають у нас позитивних емоцій, проте запахи, які виходять від немовлят, приносять нам справжню радість. Можливо, нам слід навчитися цінувати і аромат мудрості", - підкреслює Даніель Рід.

Раніше інформаційне агентство УНІАН інформувало про те, що бджоли починають виявляти агресію через вплив сонячних панелей. Це явище може мати згубні наслідки для нашої екосистеми.