Без Юпітера Земля не існувала б такою, якою ми її знаємо сьогодні: висновки вчених (фото)

Вчені-планетологи вважають, що Юпітер не лише є найбільшою планетою в Сонячній системі, але й сформував структуру її внутрішньої частини.

Учені дійшли висновку, що планета Юпітер сильно змінила ранню Сонячну систему. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, вирішує дві давні загадки планетології, пише Phys.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Завдяки комп'ютерному моделюванню дослідники виявили, що швидке зростання Юпітера на ранніх етапах дестабілізувало протопланетний диск, що складався з газів і пилу, оточуючи Сонце більше ніж 4,5 мільярда років тому. Потужна гравітація цієї планети ускладнювала спіральний рух дрібних частинок до Сонця. Замість цього ці частинки формували щільні області, де вони могли злипатися й створювати планетезималі — кам'янисті ядра планет, таких як Земля, Марс, Венера і Меркурій.

Дивовижно, але вчені стверджують, що планетезималі, які виникли в цих областях протопланетного диска, не були первинними компонентами формування Сонячної системи. Натомість, вони є продуктом другого покоління будівельних елементів, що з'явилися на пізніших етапах розвитку нашої планетарної системи. Їхнє утворення співпадає з появою численних кам'яних метеоритів, відомих як хондрити, які містять цінні хімічні та хронологічні свідчення про виникнення Сонячної системи.

За словами вчених, хондрити падали на Землю протягом мільярдів років і планетологи вивчають їх, щоб зрозуміти, як виникла Земля. Але існує давня загадка: чому деякі з цих метеоритів утворилися на два-три мільйони років пізніше за перші тверді тіла? Результати дослідження показують, що Юпітер створив умови для їхнього пізнього народження.

На противагу метеоритам, які є першим поколінням будівельних елементів Сонячної системи і зазнали плавлення, втративши свої первісні характеристики, хондрити залишаються свідками давнього матеріалу нашої системи. Проте їхнє більш пізнє формування викликало запитання у науковців.

Автори дослідження дійшли висновку, що під час зростання Юпітера молода планета створила розрив у протопланетному диску, що призвело до поділу внутрішньої і зовнішньої речовини в Сонячній системі, яка зароджувалася. Також Юпітер створив ділянки в протопланетному диску, де зародки кам'янистих планет могли формуватися набагато пізніше.

Дослідники також виявили відповідь на ще одне питання: чому Земля, Венера і Марс знаходяться на відстані приблизно однієї астрономічної одиниці від Сонця, а не наблизилися до нашої зірки, як це спостерігається в багатьох інших зоряних системах.

Дослідження вказують на те, що гравітаційні сили Юпітера заблокували рух матерії, яка направлялася до внутрішньої частини Сонячної системи, перешкоджаючи при цьому формуванню та переміщенню молодих планет. В результаті цього кам'янисті планети, що формувалися, залишилися в тому ж секторі, де згодом виникла Земля.

На думку дослідників, Юпітер не лише є найбільшою планетою в нашій Сонячній системі, а й виконує ключову роль у формуванні її внутрішньої структури. Без впливу Юпітера, ймовірно, Земля не існувала б у своєму нинішньому вигляді.

Результати проведеного дослідження відповідають спостереженням, що стосуються протопланетних дисків навколо молодих зірок.

Як уже писав Фокус, вчені з'ясували, чому дуже сильні вітри на Юпітері відрізняються від вітрів на інших планетах зовнішньої частини Сонячної системи.

Фокус також повідомляв, що темна матерія може мати властивості надтекучої рідини. Якщо ця гіпотеза науковців підтвердиться, це може кардинально змінити наше розуміння прихованого будови Всесвіту.

Журнал Фокус повідомляв, що на орбіту нашої планети планують вивести чотири тисячі дзеркал, і науковці вже охрестили це явище катастрофічним.