Білих ведмедів уражає ртуть: в Арктиці спостерігається підвищення рівня токсичних речовин у цих тваринах.

Незважаючи на зобов'язання різних країн зменшити викиди небезпечних речовин, концентрація ртуті в Арктиці залишається на високому рівні. Більш того, у білого ведмедя та зубатих китів спостерігається зростання її кількості. Дослідники вважають, що цей токсин переноситься з віддалених регіонів через океанські течії.

Цю інформацію опублікувало видання Science Focus.

Дослідники проаналізували понад 700 зразків, зібраних по всій Гренландії впродовж 40 років. До вибірки увійшли тканини живих тварин і зразки торфу. Ізотопний "відбиток" ртуті засвідчив, що концентрації токсину залишаються на рівнях, значно вищих за доіндустріальні -- а в окремих випадках навіть продовжують зростати.

Ртуть надходить у регіон переважно через океанічні течії. За словами професора Руне Діца, переміщення токсичних сполук з таких джерел, як Китай, може тривати до 150 років. Водночас ртуть, яка потрапляє в океан, може зберігатися там століттями, поступово досягаючи півночі.

У тілах білих ведмедів і зубатих китів дослідники виявили рівні ртуті, що в 20-30 разів перевищують показники, зафіксовані до початку індустріалізації. Подібні значення також спостерігаються у жителів інуїтських територій, які вживають морепродукти. Незважаючи на те, що наразі не виявлено безпосереднього летального впливу ртуті на цих великих хижаків, науковці застерігають про можливі неврологічні наслідки.

Ртуть є потужним нейротоксином, здатним ушкоджувати імунну систему та репродуктивне здоров'я. Всесвітня організація охорони здоров'я зараховує її до переліку десяти найнебезпечніших хімічних речовин, що становлять серйозну загрозу для суспільної охорони здоров'я.

Раніше ми ділилися інформацією про 32 випадки зникнення тваринних видів.