Ситуація буде лише ускладнюватися: озоновий шар нашої планети зазнає руйнувань, і причиною цього є космічні технології.
Дослідники встановили, що зростаюча частота ракетних запусків у космос негативно впливає на озоновий шар, заважаючи його відновленню до природного стану. Цей шар відіграє критично важливу роль у захисті людей на Землі від небезпечного ультрафіолетового випромінювання, що походить від Сонця.
Кількість супутників на орбіті значно зросла в останні роки. А це означає, що значно зросла і кількість запусків ракет, які їх виводять на орбіту. Вчені дійшли висновку, що викиди ракетних двигунів, а також космічне сміття, що потрапляє в атмосферу, пошкоджують озоновий шар. І цю проблему потрібно вирішувати в терміновому порядку, адже кількість шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця, що досягає поверхні планети, може значно зрости. Дослідження опубліковано в журналі Climate and Atmospheric Science, пише Phys.
У Фокус. Технології тепер має власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукового світу!
Раніше вчені вважали, що запуски ракет у космос не сильно впливають на стан озонового шару. Але кількість запусків за останні 6 років з 97 на рік зросла до 258 на рік і автори дослідження, вважають, що це безпосередньо впливає на товщину озонового шару Землі.
Науковці стверджують, що викиди з ракетних двигунів і частинки космічного сміття, які потрапляють в атмосферу, можуть залишатися там у 100 разів довше, ніж викиди з наземних джерел. Останні дослідження свідчать про те, що в найближчі роки, з огляду на зростання кількості ракетних запусків, проблеми з руйнуванням озонового шару можуть загостритися ще більше.
Дослідження вчених вказують на те, що до 2030 року кількість космічних ракетних запусків може досягнути 2000 на рік. Це призведе до зниження середньої товщини озонового шару приблизно на 0,3%, а в регіоні Антарктиди ця цифра може сягнути 4%. Хоча на перший погляд ці показники виглядають незначними, важливо усвідомлювати, що озоновий шар все ще продовжує відновлюватися після шкоди, завданої довговічними хлорфторвуглецями, які були заборонені ще в 1989 році.
Симуляції демонструють, що озоновий шар планети має потенціал для повного відновлення до 2066 року, але викиди, спричинені ракетними двигунами, можуть затримати цей процес на декілька десятиліть.
Ключовими факторами, що призводять до знищення озонового шару через викиди з ракетних двигунів, є газоподібний хлор і сажеві частинки. Хлор викликає розпад молекул озону, тоді як сажа підвищує температуру в середніх шарах атмосфери, що, в свою чергу, прискорює хімічні реакції, які негативно впливають на озоновий шар.
На сьогоднішній день єдиними ракетними двигунами, які мають мінімальний вплив на озоновий шар, є ті, що працюють на основі рідкого кисню та водню. Проте лише 6% космічних ракет застосовують саме такі двигуни.
Дослідники стверджують, що викиди від ракетних двигунів є лише однією з багатьох проблем. Непрацюючі супутники стають космічним сміттям, яке згодом входить в атмосферу і згоряє. Цей процес сприяє виникненню нових забруднювачів, серед яких можна знайти різноманітні металеві елементи та оксиди азоту.
Відомо, що оксиди азоту негативно впливають на озоновий шар, тоді як металеві частинки можуть сприяти формуванню стратосферних хмар, які посилюють процеси його деградації.
З підвищенням чисельності супутників на орбіті, їхнє входження в атмосферу стане більш регулярним, а вплив на озоновий шар, ймовірно, перевищить нинішні прогнози, стверджують науковці.
Вчені закликають до розробки технологій, які знизять забруднюючий вплив ракет на озоновий шар, а також до модернізації конструкцій супутників. Це дозволить сприяти відновленню озонового шару протягом наступних 40 років.
Як уже писав Фокус, вчені попереджають, що через три роки на Землі може статися кліматична катастрофа.