Чаші та маски, виготовлені з людських черепів: вчені поділилися інформацією про таємничі артефакти з Китаю.

Більше ніж п'ять тисяч років тому, члени Лянчжу культури в стародавньому Китаї виготовляли чаші, маски та інші предмети з людських кісток, призначення яких досі залишається незрозумілим.

Під час археологічних розкопок було знайдено понад 50 кісткових залишків, що переплітаються з уламками кераміки та залишками тварин, інформує Live Science.

Сліди розколювання, шліфування і свердління на кістках свідчать, що їх обробляли спеціальними інструментами. Радіовуглецевий аналіз показав, що артефакти датуються періодом між 3000 і 2500 роками до нашої ери.

Біологічний антрополог Джунмей Савада з Університету охорони здоров'я та добробуту Ніїгати вважає, що велика кількість незавершених предметів серед сміття може вказувати на відсутність поваги до померлих.

"Той факт, що частина кісток була викинута, свідчить про брак шани до мертвих", - прокоментував він.

Дослідники не виявили ознак насильницької смерті чи навмисного розчленування. На їхню думку, обробку проводили після природного розкладання тіл.

Найпоширенішими знахідками стали черепи, перетворені на предмети побутового чи ритуального призначення. Чотири черепи були розрізані горизонтально, утворюючи "чаші черепа", ще чотири - вертикально, утворюючи маскоподібні об'єкти.

"Савада зазначив, що такі судини раніше знаходили в могилах заможних людей, що може свідчити про їхнє релігійне чи символічне значення."

Крім того, дослідники стародавніх цивілізацій виявили череп з отворами на потиличній частині та спеціально сплющеною щелепою. Такі артефакти раніше не зустрічалися, що надає цим знахідкам виняткову цінність.

"Ми припускаємо, що розвиток міського життя вплинув на зміну ставлення до тіл померлих. Можливо, зустрічі з "іншими" культурами стали поштовхом до таких практик", - додав Савада.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виявлено палац династії, що вважалася міфічною.

Дослідники встановили, що практика обробки людських кісток в культурі Лянчжу виникла несподівано, тривала приблизно двісті років і врешті-решт зникла безслідно.

Біоархеолог Елізабет Бергер з Каліфорнійського університету в Ріверсайді припускає, що ці кістки могли сприйматись як звичайне сміття, що відображало знеособлення людини у перших міських суспільствах.

"Жителі Лянчжу почали ставитися до людських тіл як до інертного матеріалу. Але залишається незрозумілим, що саме стало причиною появи цієї традиції і чому вона зникла через кілька століть", - заявила Бергер.

Науковці мають надію, що майбутні археологічні роботи допоможуть визначити точний час обробки кісток та зрозуміти, яку функцію ці артефакти виконували в соціальному контексті неолітичного Китаю.