Чи здатна людина залишитися живою в серці чорної діри: думки науковців

Для більшості людей чорна діра -- це гігантська темна воронка, що поглинає все навколо. Насправді ж це не "дірка", а область простору, у якій гравітація настільки потужна, що навіть світло не може вирватися. Її межа називається горизонтом подій -- точкою неповернення.

Цю інформацію повідомляє T4.

Зовнішній спостерігач ніколи не зможе зафіксувати момент, коли об'єкт пересувається за цю межу — його вигляд поступово сповільниться, стане червоним і врешті-решт зникне. Натомість той, хто проникає всередину, не відчує нічого незвичайного в момент, коли перетне горизонт. Гравітація лише посилюватиметься, поки не досягне критичного рівня.

При наближенні до горизонту подій просторово-часовий континуум зазнає трансформацій — втеча стає неможливою. Гравітаційні сили впливають на різні частини тіла по-різному, призводячи до того, що людина перетворюється на тонку нитку матерії. Цей феномен відомий як спагеттифікація.

Наступним етапом є абсолютна невідомість. Теорія відносності стверджує, що все досягає сингулярності — точки, де щільність стає нескінченною, а фізичні закони втрачають свою силу. Однак квантова механіка запевняє, що інформація у Всесвіті ніколи не зникає.

Тож виникає одне з найглибших питань сучасної науки: що відбувається з інформацією про те, що впало у чорну діру?

Незважаючи на свою зловісну репутацію, чорні діри не є виключно руйнівними силами. Вони займають важливе місце у еволюції галактик:

Центр нашої галактики, між іншим, також містить надмасивну чорну діру.

Падіння в чорну діру -- це не просто кінець шляху, а межа, де наука зустрічається з філософією. Людина, яка б опинилася там, зникла б назавжди -- але її подорож розповіла б більше про сам Всесвіт, ніж тисячі лабораторних експериментів.