Чи дійсно Марс заслуговує на звання Червоної планети? Фізик поділився своїми відкриттями (фото)

Марс насправді не має такого насиченого червоного відтінку, як у пожежних автомобілів, але здалеку він виглядає саме так. Існує пояснення цього явища.

Марс нерідко отримує назву Червоної планети через свій характерний червоний відтінок, який помітний з великих відстаней. Фізик Девід Джоффе з Університету Кеннесо в штаті Джорджія, США, роз'яснює, що насправді цей червонуватий колір виникає завдяки наявності оксиду заліза в породах і пилу, які вкривають поверхню планети, як зазначає видання Live Science.

Фокус. Технології відкрили свій Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у науковому світі!

Стародавні римляни дали четвертій планеті від Сонця ім'я Марс на честь бога війни, оскільки війна асоціюється з кров'ю. Ця планета викликала в них асоціації з червоним кольором крові. У людській крові червоний відтінок зумовлений поєднанням заліза і кисню в молекулі, відомій як гемоглобін. У свою чергу, Марс має свій червонуватий колір завдяки наявності оксиду заліза. Однією з найпоширеніших форм оксиду заліза є іржа, яка також має характерний червоний відтінок.

Якщо детально розглянути зображення Марса, отримані марсоходами під час їхньої роботи на поверхні планети, можна помітити, що основна частина його ландшафту не є однотонно червоною, а має скоріше відтінки іржавого коричневого або жовтувато-коричневого кольору.

Перший космічний зонд, який успішно приземлився на Марсі, "Вікінг-1", здійснив свою місію в 1976 році, зафіксувавши зображення, на яких чітко видно, що поверхня Червоної планети вкрита іржаво-помаранчевим пилом.

Але вся поверхня Марса має однаковий колір. На полюсах його крижані шапки здаються білими. Вони містять замерзлу воду, тобто звичайний лід, але також покриті шаром замороженого вуглекислого газу, тобто сухим льодом.

Сухий лід на крижаних шапках Марса сублімується під дією сонячних променів і знову проявляється, коли настає ніч. Цей цикл призводить до коливань у розмірі білих крижаних покривів залежно від пори року на планеті.

Марс також випромінює світло в кольорах, які люди не можуть бачити, але їх можна побачити за допомогою спеціальних телескопів.

Світло можна сприймати не лише в контексті хвильових процесів, але й як потік елементарних частинок — фотонів. Енергія, яку несе кожен фотон, залежить від його кольорової спектральної складової. Наприклад, фотони синього та фіолетового спектра містять більше енергії порівняно з помаранчевими та червоними фотонами.

Ультрафіолетові фотони мають більше енергії, ніж фотони, які можуть бачити люди, тобто видиме світло. Інфрачервоні фотони мають менше енергії, ніж видимі фотони. Учені можуть робити знімки Марса в інфрачервоному світлі.

Кольори, які ви бачите на інфрачервоних знімках, не відображають справжній вигляд інфрачервоного світла, оскільки вони недоступні людському зору. Ці відтінки називають умовними кольорами, і вчені вводять їх, щоб зображення було більш зручним для сприйняття.

Космічний апарат MAVEN навіть зробив знімки Марса в ультрафіолетовому світлі, що дало вченим інший вигляд поверхні планети.

Кожен вид зображень надає дослідникам нові відомості про марсіанські пейзажі. Ці фотографії слугують основою для вивчення таких питань, як виникнення Марса, тривалість вулканічної активності, походження його атмосфери та можливість існування рідкої води на поверхні планети, зазначає Джоффе.

Як повідомляв Фокус, марсохід NASA виявив на поверхні Марса невідомий вулкан.

Фокус також повідомляв, що вчені розгадали загадку, яка залишалася нерозв'язаною протягом 120 років, і виявили, що з законами фізики є деякі неточності. Фізики змогли знайти нове пояснення термодинамічної проблеми, коригуючи початкову інтерпретацію, запропоновану Альбертом Ейнштейном.