"Досліджувати українську історію слід з бромом": найяскравіші висловлювання Володимира Винниченка - Радіо Максимум.

#Мистецтво та розваги

Привітання з Днем ангела Володимира 2025: найоригінальніші побажання на іменини.

Володимир Винниченко з'явився на світ 28 липня 1880 року. Як український політичний та громадський діяч, він продовжує викликати жваві обговорення щодо своєї особистості.

Подібно до висловлювань Володимира Винниченка, які стали предметом цитування. Частину з них можна прослухати на Радіо МАКСИМУМ з посиланням на "Історичну правду".

Це захоплююче: "Існують різні особи, які ускладнюють Україні її існування" - слова Ліни Костенко з бесіди з Жаданом.

Цей сумний тренд до "хохлацьких" жартів спостерігається, з невеликими винятками, у багатьох російських авторів. Особливо ця тенденція набула тривожного, майже епідемічного масштабу за останні кілька років. У кожного письменника обов'язково знайдеться згадка про "хохла".

Винниченко В. Письмо к русским литераторам // Жизнь Украины. 1913. Выпуск 10. Стр. 29-30.

Вивчати українську історію варто з певною обережністю, адже це одна з найбільш трагічних і безглуздих сторінок, сповнена безвиході. Читати про страждання, невдачі та гіркі моменти нашої нації — це справжня мука. Протягом всього свого державного (або, точніше, напівдержавного) існування українці були змушені оборонятися від нападів з боку поляків, руських, татар і шведів. Історія складається з безкінцевого ряду повстань, війн, руйнувань, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг і конфліктів. Чи не повторюється це й сьогодні?

Не можна занурюватись у українську історію чи читати українські газети без певної підготовки, такої як бром, валер'янка чи хоча б щедра порція філософських зауважень.

Винниченко В. "Щоденник". Том 1: 1911-1920 / редагування, вступна стаття та примітки Г. Костюка. Едмонтон; Нью-Йорк, 1980. Сторінка 285.

Цілком непогано було б організувати свою власну лабораторію, досліджувати різноманітні камінці, варити різноманітні зілля в маленьких казанах, писати статті про нові природні елементи і любити всіх довколишніх, як самого себе. Безумовно, всіх без винятку! Як добрих, так і поганих, агресорів і жертв, грабіжників і тих, кого обкрадають, паразитів і трудяг. Абсолютно всіх! І, боже збав, не втручатися у політику. Політика — це джерело зла, ненависті та неприязні до певних людей, вона псує нервову систему, кров та шлунок, а іноді може загрожувати навіть життю. Особливо для тих, хто не має розуміння хімії та філософії життя...

Винниченко В. Сонячна машина. Нью-Йорк: Прометей, 1962. С. 148.

Будь-яке спрямування до Антанти, Польщі або будь-якої іншої буржуазної сили є зрадою українського народу, селянства та робітників. Лише завдяки власним зусиллям можливо досягти справжнього визволення, як соціального, так і національного.

Винниченко В. Революція в небезпеці! (Лист Зак. Групи У.К.П. до комуністів і революційних соціялістів Европи та Америки). Відень, 1920. С.37-38.

Володимир Винниченко / Зображення з Вікіпедії

Сифіліс руського шовінізму пронизав усі сфери руського суспільства. Можемо з упевненістю стверджувати, що 99% представників буржуазної інтелігенції Росії відкидали українську національність, тоді як 98% соціалістичної інтелігенції різних партій також поділяли цю ж позицію.

Винниченко В. Загроза революції! (Лист Закордонної Групи У.К.П. до комуністичних і революційних соціалістичних сил Європи та Америки). Відень, 1920. С. 41-42.

Я б порадив усім керівникам і урядам періодично вирушати в подорож своїм регіоном у товарних вагонах, заповнених "їхніми" людьми, щоб змішатися з ними та послухати їхні думки. Це буде більш корисним, ніж десятки зустрічей з парламентськими групами.

Винниченко В. Відродження нації. Т.2. Відень, 1920. С. 260-261.

Нам кажуть про 214 телеграм про погроми. Так, це -- факт. А що було б як би не було Генерального Секретаріату і Центральної Ради? Тоді було б не 200, а 2.000, або й 20.000 тих телеграм. Треба мати на увазі й те, що то за телеграми. Бо психіка остільки тепер напружена, з-за всякого пустяка шлють телеграми: "рятуйте, спасайте!" Посилаємо посланця -- виявляється, що там вкрали порося, індика...

Нова рада. № 212. 19 грудня 1917 р. С. 2.

Існує прислів'я: "Про померлих говорять або добре, або нічого". Проте в контексті суспільних справ це висловлювання може бути шкідливим. Якби люди дотримувалися цього правила, ми б не мали ні історії, ні можливості оцінити дії попередників, а досвід минулих поколінь не слугував би уроком для майбутніх поколінь. Про мертвих, так само як і про живих, необхідно говорити лише правду. Особливо це стосується тих, хто виділявся на тлі загалу і відігравав важливу роль в історії спільноти.

Винниченко В. На порозі нового етапу (наші погляди). Торонто, 1938. С. 21.

Знову, як і в минулому році, немає тих, хто міг би врятувати нашу націю та нашу країну.

Схоже, що без національної ідентичності справжня національна держава є важко здійсненною.

З одними "мужиками", "людьми", з одними темними, затурканими селянами, які знають тільки ту землю, в якій длубаються, -- трудно битися за невідоме їм, незрозуміле, ніколи не чуване.

Большевика вони знають і бачять в самих собі, а нація, держава -- це щось абстрактне, занадто велике.

Винниченко В. Щоденник. Т. 1 : 1911-1920 / ред., авт. вступ. ст., прим. Г. Костюк. Едмонтон; Нью-Йорк, 1980.С. 312.

Бідна наша нація, нещаслива і страждальна державність!

Які лише негідності, бруд, злочини та сміття не ховаються під її потертим і забрудненим покривалом, що закрите недостойними руками!

Винниченко В. Щоденник. Т. 1: 1911-1920 / ред., вступна стаття, примітки Г. Костюка. Едмонтон; Нью-Йорк, 1980. С. 404-405.

Нема нації -- нема держави.

Це основна причина всіх наших невдач.

І кого обвинувачувати?

На кого складати відповідальність?

На історію нашу, на люту долю нації.

Винниченко В. Щоденникові записи. Т. 1: 1911-1920 / ред., вступна стаття та примітки Г. Костюка. Едмонтон; Нью-Йорк, 1980. С. 397.

Мізерні, дрібненькі особи, що прагнуть слави та живуть лише для себе, підступні шахраї та підлабузники, невігласи й руйнівники — всі вони об’єдналися, щоб здійснити благородну справу національного звільнення пригнобленого народу.

Чи можливий справжній успіх?

Чи може статися так, що добрий вчинок буде здійснений недобрими руками?

Хіба що помимо волі самих рук, випадково, несподівано.

Ознайомтеся також: Рейтинг 10 найвидатніших творів братів Капранових, які повинен прочитати кожен українець.