Чому астрономи не здатні виявити перші зірки? Знайдено можливе пояснення.

Дослідження вказує на те, що первісні зірки, які з'явилися більше 13 мільярдів років тому, були значно меншими, ніж раніше вважалося науковою спільнотою. Це може дати відповідь на питання, чому астрономи не можуть виявити ознаки їхнього існування.

Учені за допомогою моделювання, заснованого на даних спостережень за раннім Всесвітом, з'ясували, що перші зірки мали складну історію. Дослідження, опубліковане в журналі Astrophysical Journal Letters, припускає, що ці зірки народилися всередині величезних газових хмар, наповнених турбулентністю. При цьому вони були набагато меншими, ніж припускають поточні моделі, і це може пояснити, чому вони не залишили жодних слідів, пише Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найбільш цікавих новин з наукового світу!

Астрономи отримали нові знання про перші зірки, використовуючи моделі космічних умов, що панували кілька сотень мільйонів років після Великого вибуху, який відбувся 13,8 мільярда років тому.

У світлі величезних розмірів Всесвіту, дослідження було зосереджено на одному конкретному регіоні. Ця щільна зона отримала назву мінігало темної матерії, вага якого в 10 мільйонів разів перевищує масу Сонця. Варто зазначити, що темна матерія складає більшу частину Всесвіту, але не взаємодіє зі світлом, тому її неможливо виявити за допомогою телескопів. Проте астрономи знають про її існування завдяки гравітаційним ефектам, які вона справляє на навколишні об'єкти.

Дослідники вивчили рух газових частинок у відносно невеликих ділянках простору всередині гало, кожна з яких має приблизно три світлові роки в діаметрі. Моделювання виявило, що мінігало темної матерії притягує газ за допомогою гравітаційних сил, викликаючи потужну турбулентність і підвищуючи щільність газових хмар. Астрономи вважають, що саме в таких умовах могли виникати перші зірки.

Дослідники стверджують, що перші зірки мали ключове значення у формуванні найдавніших галактик, які згодом стали основою для утворення таких систем, як наша Галактика Чумацький Шлях.

Моделювання виявило, що гази в хмарах конденсувалися в грудки, а згодом ці хмари розпадалися на окремі сегменти, де відбувався процес формування зірок. Дослідники прийшли до висновку, що турбулентні умови в газових хмарах сприяли утворенню зірок, маса яких приблизно вісім разів перевищувала масу Сонця. Проте ранні моделі вказували на те, що перші зірки мали масу, приблизно в 100 разів більшу за Сонце. Це свідчить про те, що перші зірки могли виникати не поодиноко, а в складі зоряних скупчень, стверджують астрономи.

Якщо б перші зірки мали масу в 100 разів перевищуючу масу Сонця, то після їх вибуху у вигляді наднової в кінці життєвого циклу, вони могли б заповнити Всесвіт новими хімічними елементами, які стали б основою для формування наступних зірок. Проте в спостереженнях пізніших зірок астрономи не виявили жодних ознак таких гігантських зірок. Це свідчить про те, що перші зірки, можливо, насправді були меншими, стверджують дослідники. Отже, після своєї загибелі вони не залишили помітних слідів, здатних бути виявленими астрономами.

Науковці продовжать свою роботу над дослідженням, щоб уточнити зібрані результати.

Як повідомляв Фокус, астрономи за допомогою космічного телескопа Хаббл змогли отримати одне з найяскравіших зображень міжзоряної комети 3I/ATLAS. Цей об'єкт було виявлено на початку липня, і він є лише третім у своєму роді в нашій Сонячній системі.

Фокус також висвітлював жахливу подію, що трапилася з науковцем, який під час дослідження прискорювача частинок отримав фатальну дозу радіації. Високоенергетичний протонний пучок пройшов через його голову. Науковець вцілів, але зазнав серйозних наслідків.