Чому кішки уникають води: науковці розкрили причину.
Наукові гіпотези та рідкісні винятки
Відомо, що більшість домашніх кішок відчувають явну відразу до води -- вони уникають навіть легкого намокання, демонструючи при цьому тривожні або роздратовані реакції.
Серед порід зустрічаються винятки, наприклад, мейн-куни або турецькі ванни, які можуть із задоволенням плавати, загалом нелюбов до води вважається характерною рисою котячих. Експерти вважають, що ця поведінка пояснюється сукупністю біологічних, еволюційних та поведінкових причин , хоча спеціалізованих досліджень на цю тему небагато.
Згідно з поясненнями зоопсихолога Крістін Віталі, яка є засновницею проекту Maueyes Cat Science and Education, причина ворожого ставлення котів до води криється в їхньому походженні. Їхні предки, африканські степові кішки (Felis silvestris lybica), мешкали в сухих регіонах, де водойми були рідкістю, і їм не доводилося часто стикатися з водою.
"Ці істоти, переважно, полювали на землі і не виробили звичок, пов'язаних із водою. Тому не є дивним те, що сучасні коти не прагнуть до взаємодії з вологим середовищем", - зазначає Віталі.
Проте з цим твердженням не повністю погоджується біолог Джонатан Лосос, професор Вашингтонського університету та автор книги "The Cat's Meow". Він показує, що ареал дикого предка кішок не обмежується виключно пустелями і включає більш вологі зони, де тварини цілком могли стикатися з водою.
Ще один суттєвий аспект – фізіологічний. Як зазначає експертка в галузі когнітивної науки Дженніфер Вонк з Оклендського університету, коли шерсть кота намокає, вона стає важчою, що ускладнює його рухи і, таким чином, робить тварину більш вразливою.
Крім того, волога здатна порушувати хімічну "візитку" кішки - її феромони. Ці молекули відіграють ключову роль у соціальній комунікації, мітках території та орієнтації. При контакті з водою феромони можуть змиватися, викликаючи у тварин стрес. Плюс вода з-під крана може містити запахи, неприємні для котячого нюху -- від хлору до ароматизаторів шампунів.
Важливу роль відіграє дитячий досвід. Якщо кошеня з юного віку стикається з водою в позитивному контексті, він може сформувати нейтральне чи навіть позитивне ставлення до неї. Однак, як підкреслює Віталі, кожна кішка індивідуальна: деякі, незважаючи на досвід, все одно уникають води, інші можуть проявляти до неї інтерес без будь-якої підготовки.
Хоча наразі немає чітко визначеного наукового обґрунтування страху кішок перед водою, більшість експертів вважають, що це явище виникає внаслідок поєднання генетичних факторів, еволюційних особливостей і індивідуального досвіду. Проте, всупереч поширеним уявленням, серед котів трапляються й ті, хто не лише не боїться води, але й навіть отримує задоволення від купання.
Нагадуємо, що раніше ми ділилися порадами про те, як заспокоїти свого домашнього улюбленця під час грозових явищ та грому. Як саме?
Як повідомляє портал "Знай.ua", при виборі кінологічної школи для вашого собаки варто врахувати кілька важливих аспектів.