Чому наше емоційне самопочуття залежить від роботи кишківника і яку роль у цьому відіграє вогонь?

Коли наші давні предки вперше оволоділи вмінням використовувати вогонь для приготування їжі, це стало не лише причиною для теплішої вечері. Вони започаткували еволюційний процес, який трансформував фізичну структуру тіла, збільшив обсяги мозку та, можливо, навіть вплинув на наші емоції.

Про це розповіло видання Psychology Today, спираючись на сучасні дані еволюційної біології, нейронауки та досліджень кишково-мозкової осі.

Усередині нашого кишківника живе цілий всесвіт -- мікробіом, який складається з трильйонів бактерій. Вони допомагають перетравлювати їжу, зменшують запалення, підтримують слизову оболонку кишківника та, що особливо важливо, спілкуються з мозком.

Цей зв'язок настільки глибокий, що науковці давно відмовилися від традиційного визначення кишківника як лише органу травлення. Його нерідко називають "другим мозком".

Несподіваний факт, проте близько 90% серотоніну в організмі людини виробляється не у мозку, а у кишківнику. Його створюють спеціальні клітини -- ентерохромафінні, з амінокислоти триптофану. Серотонін відіграє ключову роль у:

Сигнали з кишечника передаються до мозку через блукаючий нерв, і цей процес відбувається дуже швидко. Проте ця система є вкрай чутливою. Можливо, її вразливість є результатом еволюційного розвитку.

В еволюційній біології існує теорія, відома як "Компроміс затратних тканин". Її основна ідея полягає в тому, що для забезпечення мозку необхідною енергією, організм зменшує енергетичні витрати інших органів. Хоча мозок становить лише приблизно 2% від загальної маси тіла, він споживає близько 20-25% усіх калорій. Щоб задовольнити цей великий енергетичний запит, організм змушений був знайти способи економії, і такою областю стали кишківник.

Коли наші предки освоїли приготування їжі, процес засвоєння поживних речовин спростився, зменшився час, необхідний для жування та перетравлення, а потреба у великому та довгому кишківнику відпала. Це сталося завдяки еволюційній угоді: розвиток інтелекту в обмін на зміну в травленні.

Здавалося б, більше м'яса та білка -- більше триптофану, а отже, й серотоніну. Але не все так просто. Коли ми їмо білкову їжу у кров потрапляє багато амінокислот, вони конкурують між собою за доступ до мозку та триптофан програє цю конкуренцію. У результаті загальний рівень триптофану може зростати, але його доступність для мозку -- ні. А менший кишківник означає ще й менше клітин, здатних виробляти серотонін.

Сира та термічно оброблена їжа сприяють розвитку різних мікробіомів. Перехід до їжі, що піддалася термічній обробці:

Усе це -- фактори, які прямо або опосередковано впливають на настрій і психічну стійкість.

Деякі науковці висловлюють думку, що тенденція сучасної людини до тривожності, депресії та емоційної непостійності може бути наслідком еволюційних змін. Ми здобули вищий рівень інтелекту, креативності та соціальної складності, але водночас стали біохімічно вразливішими.

Вогонь став основою нашої цивілізації, культури, мистецтва та інтелекту. Однак, можливо, він також порушив той внутрішній баланс, на якому базується наш емоційний стан.

Сьогодні, коли наука знову відкриває значення кишково-мозкової осі, стає зрозуміло, що емоції -- це не лише психологія, а й еволюція. Той самий вогонь, який запалив людський інтелект, можливо, залишив у нас і тінь -- чутливість до радості, смутку, тривоги та саморефлексії. І саме у цій складності, як не дивно, й полягає наша людяність.