Чому жінки мають вищу тривалість життя, ніж чоловіки: дослідники виявили вагомі причини.

Протягом більше двох століть вчені спостерігають, що жінки живуть довше, ніж чоловіки. Це явище отримало пояснення в рамках "гетерогаметної теорії статі", згідно з якою представники чоловічої статі мають різні статеві хромосоми - X і Y, в той час як жінки мають дві однакові - XX.

Внаслідок цього чоловіча фізіологія стає більш схильною до генетичних змін і захворювань, що, в свою чергу, зазвичай призводить до зменшення тривалості життя. Цю інформацію наводить видання Daily Mail.

"Ми вважаємо, що гетерогаметна стать частково є відповіддю", - пояснив автор дослідження з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу, доктор Фернандо Кольчеро.

Жінки відрізняються більшою тривалістю життя.

Ще з 1740-х років вчені звернули увагу на те, що жінки в середньому живуть довше за чоловіків, і ця закономірність спостерігається практично в усіх країнах та історичних етапах. Згідно з даними Our World in Data, сьогодні середня тривалість життя становить 73,8 року для жінок і 68,4 року для чоловіків. Незважаючи на те, що конкретні цифри можуть змінюватися з часом, жінки постійно мають перевагу у тривалості життя.

Схожу тенденцію можна спостерігати і в деяких тваринних видах. Міжнародна команда дослідників виявила, що самки ссавців, таких як бабуїни та горили, зазвичай мають більшу тривалість життя, ніж самці. Натомість у представників інших класів тварин ситуація є зворотною: серед птахів, комах та рептилій часто саме самці живуть довше.

Для того щоб краще усвідомити ці різниці, вчені провели аналіз інформації про 528 різних видів ссавців та 648 видів птахів, які перебувають у зоопарках по всьому світу.

Дослідження виявили, що у 72% видів ссавців тривалість життя самок перевищує тривалість життя самців, тоді як у 68% видів птахів ситуація зворотна — самці живуть довше. Основним поясненням цього явища серед ссавців є "гіпотеза гетерогаметної статі". Ця гіпотеза стверджує, що наявність двох X-хромосом у самок забезпечує їм більший захист від шкідливих мутацій. У самців, які мають лише одну X-хромосому, відсутня можливість компенсувати дефектний ген, що підвищує ризик розвитку захворювань і, відповідно, скорочує їх життя.

"По суті, якщо у вас є дві копії однакових генів, це краще, ніж одна", - наголосила автор дослідження та доктор з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка Йоганна Старк.

За її словами, можливо, що Y-хромосома часто містить довгі фрагменти повторюваної ДНК, які можуть бути шкідливими.

Дослідники підкреслюють, що, крім генетичних аспектів, існують також інші, менш значущі фактори, які можуть допомогти зрозуміти, чому самки ссавців мають триваліший життєвий цикл, ніж самці. Серед таких чинників вчені виділяють статевий відбір.

Це процес, під час якого особини змагаються за можливість привабити партнера. У тваринному світі це часто проявляється тим, що самці еволюціонують, набуваючи яскравих або виразних рис, як от більший розмір тіла, барвисте оперення чи навіть своєрідну "зброю" - наприклад, роги в оленів.

Проте науковці вважають, що ця еволюційна вигода може мати й негативні наслідки. Зокрема, фізіологічні характеристики, що вимагають значних енергетичних витрат або пов'язані з ризиком, які сприяють успішності у боротьбі за партнера, можуть також призводити до скорочення тривалості життя самців.

"Теоретично, їх виробництво та утримання є дуже дорогими, а також пов'язані з більшою схильністю самців боротися за монополізацію самок", - сказав доктор Кольчеро.

Батьківство може суттєво впливати на тривалість життя.

Третім аспектом є припущення вчених про те, що тривалість життя може бути залежною від рівня батьківської турботи. Наукові дослідження вказують на те, що стать, яка більше активна у вихованні нащадків, зазвичай має більшу тривалість життя.

Оскільки саме самки ссавців переважно виконують ключову роль у вихованні молодняку, можна припустити, що вони еволюціонували таким чином, щоб виживати до моменту, коли їхнє потомство стає самостійним або досягає статевої зрілості.

Існує стара гіпотеза, що тривалість життя може бути впливана зовнішніми факторами, такими як хижаки, хвороби або екстремальні погодні умови. Проте нове дослідження не виявило підтвердження для цієї теорії.

Дослідники звернулися до зоопаркових популяцій для тестування цієї гіпотези, де тиск навколишнього середовища фактично відсутній. Проте, результати вказали на те, що різниця в тривалості життя все ще залишається навіть в таких захищених умовах. Порівнюючи популяції тварин у зоопарках і в дикій природі, вчені помітили, що хоча розриви у зоопарках часто були меншими, вони рідко зникали повністю, зазначено у дослідженні.

Загалом результати нового дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, свідчать, що різниця у тривалості життя між статями має глибоке коріння як у генетичних, так і в еволюційних механізмах. Такі відмінності не можна пояснити лише впливом довкілля, адже вони є частиною нашої біологічної історії та, ймовірно, збережуться і надалі.

Доктор Кольчеро підкреслює, що, крім генетичних факторів, на цей розрив можуть також впливати соціальні та поведінкові нюанси, які не були достатньо враховані в процесі дослідження.

Як повідомляв OBOZ.UA, вчені з'ясували, що маленький метелик під назвою атласний блакитний є абсолютним рекордсменом серед тварин за кількістю хромосомних пар. Цей вид, що мешкає в горах Північної Африки, має до 229 пар хромосом на клітину, що є надзвичайно високим показником порівняно з більшістю інших метеликів (31-32 пари) і навіть людиною (23 пари).