Curiosity виявив сліди зниклої атмосфери Червоної планети.

Протягом 13 років роботи марсохід NASA Curiosity пройшов 34 км по поверхні Марса, збираючи важливу інформацію про історію Червоної планети. Нещодавно проведений аналіз зразків, отриманих із кратера Гейла, призвів до сенсаційного відкриття: виявлено значні запаси сидериту — мінералу, який може дати відповіді на питання про те, як Марс втратив свою атмосферу і перетворився з вологого світу на безплідну пустелю.

У статті, опублікованій в журналі Science, дослідники оголосили про виявлення сидериту (ферумового карбонату) в сульфатних шарах гори Шарп. Цей мінерал є важливою частиною теорії, яка стверджує, що мільярди років тому Марс мав щільну атмосферу, насичену вуглекислим газом (CO₂) і рідкою водою. Раніше карбонати виявлялися в обмеженій кількості, але нові результати з трьох свердловин підтверджують, що CO₂ колись підігрівав планету, зберігаючи тепло, а згодом осідав у гірських породах.

"Це перший прямий доказ того, що Марс мав потужну вуглекислотну атмосферу. Тепер ми розуміємо, як вона зникла, і чому планета втратила воду, -- наголошує Бенджамін Тутоло з Університету Калгарі, керівник дослідження".

Згідно з цією моделлю, вуглекислий газ і вода вступали в реакцію, утворюючи карбонатні мінерали. З часом атмосфера "осідала" в геологічних формаціях, позбавляючи планету її теплової оболонки. У відсутності CO₂ Марс став холоднішим, вода замерзла або випарувалася, залишивши по собі лише висохлі русла рік і солоні водойми, сліди яких досі досліджують науковці.

"Коли CO₂ зосередився в сидеритах, Марс втратив свою здатність зберігати тепло. Це схоже на запис в геологічному щоденнику планети, якій вже 3,5 мільярда років," -- зазначає Томас Брістоу з NASA.

Космічний апарат Curiosity використовує бурильний пристрій, який проникає в породу на глибину 3-4 см, щоб отримати зразки. Цей порошкоподібний матеріал надходить до аналізатора CheMin, де за допомогою рентгенівської дифракції визначається його хімічний склад. Дана методика також розкрила причину, чому карбонати не були виявлені з орбіти: вони приховані під шарами сульфатів, які здатні поглинати інфрачервоне випромінювання. Якщо такі поклади дійсно поширені на Марсі, це може свідчити про те, що в минулому планета нагадувала ранню Землю.

"Приблизно 3,5 мільярда років тому на Землі вже існувало життя, тоді як Марс почав перетворюватися на безводну пустелю, -- підкреслює Едвін Кайт з Чиказького університету. -- Це відкриття дозволяє нам краще зрозуміти, чому ці дві планети пройшли настільки різні еволюційні шляхи."

Наступним етапом стане дослідження карбонатів в інших зонах Марса, що сприятиме відтворенню кліматичних змін і оцінці можливостей для існування давнього життя. Тим часом Curiosity продовжує свою експедицію, відкриваючи нові таємниці Червоної планети.

Раніше ми повідомляли про те, як атмосфера Марса опинилась у пастці всередині гірських порід.