Згідно з дослідженням, стародавні американці, ймовірно, полювали на мамонтів до їх остаточного зникнення.
Таке харчування давніх людей могло стати причиною вимирання гігантських тварин, припускають дослідники.
Північна Америка 13 тисяч років тому була зовсім іншим світом, а саме населеним народом Кловіс. Водночас тепер дослідники виявили дитячі кістки, які свідчать про шокуючі вподобання стародавніх американців щодо їжі. Як виявилось, ці люди харчувалися мамонтами та іншими великими тваринами, пише Interesting Engineering, посилаючись на дослідження, яке опубліковане в журналі Science Advances.
Дослідники з Університету Аляски у Фербенксі та Університету Макмастера повідомили про виявлення "перших прямих свідчень" стародавніх харчових звичок. Це дослідження висвітлює взаємозв'язок між розширенням людства та вимиранням гігантських видів, які населяли Землю під час Льодовикового періоду.
"Вивчення мамонтів дозволяє краще зрозуміти, яким чином культура Кловіса змогла швидко розповсюдитися по всій Північній і Південній Америці всього за декілька сотень років", - зазначив співавтор дослідження, професор Джеймс Чаттерс з Університету Макмастера.
Відзначається, що протягом багатьох років дослідники накопичували дані про харчування первісних американців, аналізуючи кам'яні інструменти та залишки тварин. Проте в новому дослідженні був застосований альтернативний метод.
Зокрема вчені проаналізували ізотопний відбиток пальця немовляти з 13 000 поховання Кловіс у Монтані. Завдяки ізотопам можна з'ясувати, чим харчувалася людина.
Виявлені артефакти свідчать про високу смертельну ефективність людей культури Кловіс у полюванні на великих тварин. 13 тисяч років тому мамонти були звичним видовищем на територіях північної Азії та Америки. Щоб зрозуміти харчові звички людей Кловіс, дослідники звернулися до останків дитини на ім'я Анзік-1, яка була віком 18 місяців. Вони провели аналіз ізотопів у кістках цієї дитини, щоб отримати необхідну інформацію, - йдеться у дослідженні.
Оскільки дитина перебувала на грудному вигодовуванні, дослідникам потрібно було врахувати також харчування матері, аналізуючи поживні елементи, які малюк отримував під час годування.
"Ізотопи надають унікальний хімічний слід споживаним продуктам, що дозволяє їх порівнювати з можливими джерелами їжі, щоб визначити співвідношення різних харчових складових," - зазначив Мет Вуллер, автор дослідження та керівник лабораторії стабільних ізотопів в Університеті Аляски.
З'ясувалося, що харчування матері було типовим для кота Гомотерія, який належить до вимерлого роду шаблезубих кішок - УНІАН. Після проведення детального дослідження можна зробити висновок, що саме діяльність людей сприяла вимиранню величезних тварин епохи льодовиків.
У дослідженні висловлюється припущення, що міграція людей до Америки співпала з занепадом та вимиранням численних великих ссавців.
"Якщо клімат змінюється таким чином, що знижує придатність середовища для певних видів мегафауни, це робить їх більш уразливими до людського хижацтва. Люди виявилися надзвичайно успішними мисливцями," - зазначив співавтор дослідження Бен Поттер, професор археології в Університеті Аляски в Фербенксі.
Ці люди шукали мамонтів, оскільки ці тварини були джерелом цінних жирів і білків, що чудово відповідало потребам мисливців.
"Мене вражає, що це узгоджується з численними даними з інших археологічних місць. Наприклад, у залишках тварин на стоянках Кловіс домінує мегафауна, а вістря снарядів мають значні розміри і прикріплені до дротиків, що робить їх ефективною зброєю для стрільби на відстані," - зазначив Поттер.
Як писав УНІАН, вчені нещодавно виявили в провінції Чубут в Австралії скам'янілість птерозавра віком 178 мільйонів років, яка належить новому унікальному виду. Завдяки новому дослідженню можна припустити, що птеродактилоїди виникли набагато раніше, ніж вважалося.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі встановили, що певні види акул користуються підводними маршрутами, які нагадують години пік. Мова йде про основну трасу, що прямує до лагун атолу Пальміра, який є віддаленим кораловим утворенням площею приблизно 12 квадратних кілометрів.