Стародавній предмет з бивня бегемота виявився свідком доісторичних комерційних відносин.

Бивень гіпопотама не був місцевого походження, тому він мав пройти значний шлях, щоб потрапити до Іспанії.

На Піренейському півострові виявлено найстаріший відомий артефакт з бивня гіпопотама, який був знайдений дослідниками з Барселонського університету. Інформацію про це публікує Interesting Engineering.

На розкопках Бобіла-Мадурель, розташованих неподалік від Барселони, було виявлено артефакт, виготовлений з бивня гіпопотама. Цей предмет, що має велике значення для вивчення доісторичних поселень Європи, належить до другої чверті третього тисячоліття до нашої ери.

Дослідження, надруковане в журналі Journal of Archaeological Science: Reports, дозволило провести повторний аналіз музейного артефакту за допомогою новітніх технологій для визначення його функції. Проте результати виявилися значно більш пізнавальними, ніж очікувалося.

Бивень гіпопотама, не будучи місцевим продуктом, пройшов довгий шлях, перш ніж опинився в Іспанії, ймовірно, з районів Нілу або інших частин Африки. У поєднанні з іншими екзотичними матеріалами, такими як балтійський бурштин і привезений кремінь, цей артефакт свідчить про складну мережу доісторичних торгових зв'язків у західному Середземномор'ї.

Оскільки артефакт з Бобіли Мадурель знаходився в Музеї історії Сабаделя, дослідники з Семінару з вивчення доісторичних часів (SERP) Барселонського університету вирішили ще раз проаналізувати цей унікальний та цінний предмет, який, що дивовижно, виготовлений з бивня бегемота.

Застосовуючи комбінацію інфрачервоної Фур'є-спектрометрії, мікроскопічного дослідження та трасологічного аналізу, науковці з'ясували, що цей артефакт виготовлений з нижнього різця бегемота. Його розміри складають трохи більше 10 см в довжину та 1,2 см в ширину.

Варто зазначити, що цей артефакт не є новим відкриттям. Він був вперше зафіксований у 1977 році, коли археологи натрапили на нього в напівпідземному житлі в Бобіле Мадурель, що розташоване неподалік від Барселони.

Оскільки об'єкт зі слонової кістки нагадує інструмент, вчені знайшли його разом із керамічними пряслицями, що змусило їх припустити, що це могло бути ткацьке знаряддя або калатало, а не просто декоративний чи ритуальний артефакт.

Після детального аналізу ознак зносу та залишків червоного пігменту, науковці прийшли до висновку, що автор виробу вкладав значні зусилля і час у його створення, включаючи етап полірування, що свідчить про його можливу цінність. Виявлені сліди червоного пігменту містили оксигідроксиди заліза, які були змішані з тваринним жиром або кров'ю.

Хоча вчені вважають, що цей артефакт міг мати ритуальне призначення, його місце знаходження може свідчити про можливість його застосування як інструмента в текстильному виробництві. Згідно з інформацією від Phys.org, червоні сліди могли бути результатом використання органічного сполучного матеріалу.

Матеріал, отриманий з бивня гіпопотама, продовжує викликати інтерес у науковців, адже є цінним і рідкісним ресурсом для даної території. Він відкриває нові, а можливо, навіть більш перспективні можливості для дослідження доісторичного минулого. Як повідомляє Phys.org:

Ця знахідка відкриває нові перспективи для вивчення можливих торговельних маршрутів на великі відстані, а також виявляє значення цього і подібних екзотичних матеріалів у зростаючій соціальній складності Піренейського півострова в епоху енеоліту, що також називається мідним віком.

Цікаво відзначити, що присутність бивня гіпопотама в Іберії вказує на розширені торговельні зв'язки, які виходили далеко за межі західного Середземномор'я. Слонова кістка з Африки та Азії потрапляла на південь Іберії через північноафриканські маршрути, але бивні гіпопотама були значно рідкіснішими і, ймовірно, доставлялися морем через Північне Середземномор'я, згідно з результатами дослідження.

Важливо, що це відкриття ставить під сумнів колишні уявлення про масштаби торгівлі в мідному столітті і відкриває новий погляд на вивчення доісторичного іберійського суспільства. Дослідження демонструє цінність переосмислення музейних колекцій з використанням найпередовіших технологій, доступних сьогодні, оскільки цей артефакт навіть розкриває стародавній глобалізований світ.

Вчені створили цифрову реконструкцію сплющеного черепа, знайденого кілька десятиліть тому на березі річки в центральному Китаї, вік якого, як вважають, становить 1 мільйон років. Згідно зі статтею, опублікованою в журналі Science, аналіз припускає, що походження Homo sapiens, денисівців і неандертальців набагато давніше, ніж вважалося раніше.