Зростаючі витрати та нестача доходів. Які зауваження висловлює Рахункова палата до проєкту державного бюджету на 2026 рік?

Поки Верховна Рада налаштовується на перше читання проєкту державного бюджету на 2026 рік (№14000), Рахункова палата вже здійснила аналіз та виявила ряд його недоліків.

На думку аудиторів відомства, у 2026 році в держбюджеті може не вистачити коштів на оборонні потреби, у тому числі на виплати військовослужбовцям, реальні доходи бюджету проти 2025 року не зростуть, і навіть скоротяться, а залежність від зовнішнього фінансування створює ризик поглиблення бюджетного дефіциту, якщо Україна не зможе одержати кошти від партнерів у повному обсязі.

Mind аналізував потенційні труднощі, з якими може стикнутися виконання державного бюджету в 2026 році.

Передбачені витрати державного бюджету на 2026 рік становитимуть 4,8 трлн грн, що на 9,5% перевищує показники 2025 року. Проте, згідно з оцінками Рахункової палати, з урахуванням інфляційних процесів фактичний обсяг витрат зменшиться на 2,4% і складе приблизно 4,24 трлн грн. Це означає, що з урахуванням зростання цін заплановані витрати у держбюджеті на 2026 рік не зможуть покрити реальні потреби.

Згідно з оцінками Рахункової палати, у державному бюджеті можуть виникнути дефіцити для покриття основних потреб. Особливу увагу варто звернути на сферу оборони та безпеки, фінансування якої на 2026 рік заплановано на рівні 2,8 трлн грн, що перевищує показник 2025 року на 6,4%.

Друга за обсягом стаття витрат - це соціальне забезпечення, загальний обсяг якого на 2026 рік запланований у сумі 481 млрд грн, що на 11% більше, ніж у 2025 році.

Але й тут висока ймовірність того, що соціальна сфера в умовах постійного зростання цін буде недофінансована, особливо щодо пенсійного забезпечення та субсидій ЖКГ. Трансферт Пенсійного фонду становитиме 251 млрд грн (+6% до 2025 року), а обсяг компенсацій на оплату комунальних послуг - 42,3 млрд грн (без змін порівняно з 2025 роком). І це при тому, що Кабмін має намір провести індексацію пенсій у 2026 році (питання - використавши що?), а Мінекономіки очікує на підвищення цін на електроенергію у 2026-2028 роках не менше ніж на 10% щорічно.

Наука та освіта будуть профінансовані у 2026 році сумарно на 257,4 млрд грн, це на 30,4% більше, ніж у 2025 році. Причому прем'єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала підвищення зарплат освітянам 2026 року на 50%. Але освітня субвенція, яка призначена для виплати цих зарплат, залишиться на рівні 2025 року - 103 млрд грн. Щоправда, у проєкті бюджету-2026 є нова стаття - підвищення престижності праці у сфері освіти на суму 54 млрд грн. Найімовірніше, саме ці кошти будуть спрямовані на підвищення зарплат.

Рахункова палата підкреслює, що у 2026 році заплановано виділити майже вдвічі менше коштів на реалізацію державних інвестиційних проектів, ніж зазначено у Бюджетній декларації на період 2026-2028 років. Зокрема, йдеться про 109 млрд грн замість 215 млрд грн.

Таким чином, існує ризик, що ключові стратегічні ініціативи щодо відновлення інфраструктури, модернізації енергетичних об'єктів та реабілітації ветеранів можуть залишитися нереалізованими. З цієї причини Рахункова палата рекомендує класифікувати кожен інвестиційний проєкт як окрему бюджетну програму.

Доходи державного бюджету на 2026 рік передбачені в сумі 2,9 трлн грн, що на 16,5% більше, ніж планові доходи на 2025 рік. Але якщо прибрати інфляційне зростання, то реальні доходи держбюджету скоротяться на 1,1% - до 2,45 трлн грн.

В рамках податкових надходжень, очікується, що у 2026 році дохід державного бюджету зросте більш ніж на 18%, досягнувши 2,47 трлн гривень. Більше 92% цієї суми забезпечать податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, акцизні збори та податок на додану вартість. Приріст платежів в порівнянні з попереднім роком варіюватиметься від 4% до 24% в залежності від категорії податку.

Проте експерти з аудиту підкреслюють, що зміни в податковому законодавстві, що стосуються онлайн-доходів і газованих напоїв, поки що не затверджені. Законопроєкт, що стосується оподаткування доходів від криптовалют, пройшов перше читання, але потребує значних доопрацювань, зокрема на етапі регулювання криптовалютного ринку та адміністрування податків.

Щодо митних схем і податкових боргів, то, судячи з усього, аудитори сумніваються в ефективності подібних заходів. Особливо якщо врахувати, що конкурс з відбору голови Держмитниці досі не проведений (він розпочався в серпні - із запізненням майже на рік), а робота з податковими боржниками не надто ефективна: та ж Рахункова палата вказувала, що за підсумками першого півріччя 2025 року накопичений податковий борг становив майже 128 млрд грн.

Аудитори звертають увагу й на те, що у 2026 році суттєво скоротиться частка власних доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету - до 18%, тоді як у 2025 році вона була 26%. Це знову не відповідає Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, де відповідний показник становить не менше 20%.

Очікуваний дефіцит державного бюджету 2026 року передбачається на рівні 1,9 трлн грн - це 18,4% ВВП. У 2025 році дефіцит становитиме 1,89 трлн грн, або 22,3% ВВП.

Дійсно, інформація про фінансові потреби України у 2026 році різниться. Міністр фінансів Сергій Марченко вказує на необхідність отримання 2,08 трлн грн, що приблизно дорівнює $45,5 млрд при обміні 45,7 грн за долар. Цей курс також наданий Міністерством фінансів, проте, за оцінками видання Mind, парламентарі планували зовнішнє фінансування, виходячи з курсу близько 47 грн за долар.

У проекті державного бюджету на 2026 рік передбачено 2,13 трильйона гривень міжнародної допомоги, що в валютному еквіваленті дорівнює приблизно 46,6 мільярда доларів. Це на 2,4% більше, ніж прогноз Міністерства фінансів.

Навіть без урахування можливих помилок у розрахунках, Україні на 2026 рік не вистачає приблизно $18 мільярдів. Цю інформацію підтверджують як уряд, так і голова Комітету парламенту з питань бюджету, народна депутатка Роксолана Підласа. Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює, що в період з 2026 по 2029 роки загальний дефіцит зовнішнього фінансування України сягне $65 мільярдів.

Ризики, пов'язані з недостатнім фінансуванням, підкреслює також Рахункова палата, яка вважає, що 40% бюджетних надходжень у 2026 році залежать від міжнародної підтримки. У випадку, якщо уряд не виконає свої зобов'язання перед міжнародними партнерами, існує загроза, що бюджетний дефіцит залишиться без фінансування. Це вже траплялося влітку 2025 року, коли скандал навколо антикорупційних органів ледь не призвів до призупинення зовнішнього фінансування.

Також аудитори застерігають, що через збільшення запозичень держборг України до кінця 2026 року зросте до 106% ВВП, а витрати на його погашення й обслуговування становитимуть 1,2 трлн грн, або 11,3% ВВП.

Постійне зростання витрат залишається серйозною проблемою для державного бюджету. Фіскальний розрив між витратами та доходами у 2026 році в порівнянні з 2025 роком не зменшиться. Хоча раніше і уряд, і Міжнародний валютний фонд прогнозували, що бюджетний дефіцит у 2026 році може знизитися до 1,03 трлн грн, що становить 9,9% ВВП. Але це можливо лише за умови завершення бойових дій у 2025 році. Проте, на таку перспективу покладатися не варто.

Оскільки оборона залишається на першому місці, всі фінансові ресурси будуть спрямовані саме в цей сектор. Тому в 2026 році соціальні виплати та різноманітні дотації можуть опинитися під загрозою, особливо якщо Україні не вдасться залучити необхідні кошти з-за кордону для реалізації соціальних програм.

Внутрішні джерела фінансування державного бюджету не забезпечують очікуваних результатів. Наприклад, в 2026 році планується залучити 420 млрд грн через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), що на 45% менше, ніж від продажу держоблігацій у 2025 році. Податкові надходження покривають лише близько половини усіх витрат. Щоб збільшити податкові збори, уряд та депутати намагаються впроваджувати вкрай непопулярні ініціативи, які призводять до підвищеного тиску на платників податків.

Проте, оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ та криптовалютних операцій, — це лише частина з численних "сюрпризів". Враховуючи, що активна фаза війни з Росією, ймовірно, затягнеться на тривалий термін, а витрати зростатимуть, уряд і парламент можуть знову розглянути варіанти підвищення податку на додану вартість (ПДВ). Це питання вже обговорювалося українською владою з Міжнародним валютним фондом.