Європейський Союз запускає масштабну наукову ініціативу. Які вигоди вона принесе та яку роль відіграє конкуренція з США і Китаєм?
В Європейському Союзі призначено нову керівницю відділу наукових досліджень, яка має на меті перетворити найбільшу у світі програму наукової співпраці на рушій для подолання економічного та технологічного відставання блоку. Мова йде про Єкатерину Захарієву — правницю, що займала кілька посад у болгарському уряді (хоча вони не були пов’язані із сферою науки), і яка 1 грудня 2024 року стала Комісаром з питань стартапів, досліджень та інновацій. До її обов’язків входить ведення програми Horizon Europe.
Європейські науковці тепер із цікавістю спостерігатимуть, на що Захарієва перетворить наукову програму Horizon Europe, новий бюджет якої становить 95,5 млрд євро на сім років. Учасником програми є провідний центр фундаментальних наукових досліджень - Європейська дослідницька рада (ERC). Проте новий фокус реалізації програми полягає у більшому залученні бізнес-гравців до галузі інновацій.
Конні Ертс, астрофізик з Левенського католицького університету в Бельгії, висловлює думку, що "необхідно значно збільшити обсяги приватних інвестицій у дослідження": "У європейському контексті їхня частка помітно нижча, ніж на інших континентах". Ертс разом із Шваагом Сергером є членами експертної групи, створеної Європейською комісією для розробки рекомендацій про майбутнє програми Horizon Europe, відомої також як Рамкова програма 10 (FP10 - Framework Programme 10).
Призначення Захарієвої є складовою частиною оновлення Європейської комісії, яке відбувається кожні п'ять років. Нова каденція інституції співпала з періодом зростаючої напруги у відносинах з Росією та невизначеністю щодо Сполучених Штатів. Крім того, Європейський Союз активно прагне покращити свої економічні показники і зменшити залежність від технологій США та Китаю.
Однак уже можна побачити значні кроки на шляху перетворення досліджень на двигун економічного зростання. Вперше у титулі комісара ЄС з'явилося слово "стартап", що свідчить про увагу саме до бізнес-складової. Також комісія розмірковує над збільшенням фінансування "науки подвійного призначення", яка може бути використана з воєнною мнтою.
Приємні новини для наукової спільноти: ERC отримав беззастережну підтримку від керівництва та розпочинає надання престижних наукових грантів, які коливаються в межах від 1,5 до 2,5 мільйонів євро.
"Європейська дослідна рада (ERC) стала ключовим елементом для підвищення конкурентоспроможності науки в Європі", - зазначається у звіті Маріо Драгі, колишнього прем'єр-міністра Італії. Ці висновки стали основою програми Урсули фон дер Ляєн на найближчі п'ять років. Драгі рекомендував принаймні подвоїти річний бюджет ERC, який на даний момент складає 2 мільярди євро.
Проте, Рада не має можливості самостійно підвищити обсяги грантів, адже це вимагатиме зменшення їх кількості. Така зміна, в свою чергу, негативно вплине на й без того низький рівень успішності фінансованих проектів, що наразі становить лише 14%, і вже відштовхує талановитих науковців, зазначає Лептін.
Фон дер Ляєн заявила про намір підвищити бюджет ERC протягом свого терміну. Проте, деталі цього збільшення стануть відомі лише після наступнорічних перемовин з урядами країн-членів ЄС, які також стикаються з фінансовими труднощами, частково через витрати на оборону.
Перспективи інших компонентів дослідницької програми ЄС залишаються ще більш невизначеними. Приблизно 53 мільярди євро з бюджету Horizon Europe будуть виділені на конкретні прикладні дослідження в сферах кліматичних наук, космосу, охорони здоров'я та безпеки. Ці кошти мають на меті формування консорціумів, що об'єднують науковців і представників бізнесу з усієї Європи.
Швааг Сергер та її команда переконані, що ключем до вирішення цієї проблеми стане заснування Ради індустріальної конкуренції та технологій - незалежного органу, який очолять видатні підприємці. Ця рада має на меті розробити більш ефективну стратегію. Як зазначає Швааг, одним із їхніх завдань є впровадження принципів, схожих на модель Європейської дослідницької ради.
Сам по собі ЄС може небагато зробити для поліпшення показників блоку. Більшість витрат регіону на дослідження й розвиток несуть національні уряди та приватні компанії. У цьому блок відстав від Сполучених Штатів Америки та Японії.
"Проблема полягає в тому, що в Європі дуже мало вакантних посад", - констатує Мона Сіміон, професорка філософії у британському Університеті Глазго та член ради директорів Молодої академії Європи, групи з розробки наукової політики. Європейська комісія та національні уряди мають напрацювати схему, яка б утримувала обдарованих молодих дослідників, вважає вона: "Європа постійно втрачає своїх найкращих дослідників".