Генрі Форд створив місто-привид серед амазонських джунглів: природа виявилася сильнішою за промисловця.

У XIX столітті розпочалася глобальна лихоманка, пов'язана з каучуком, що привела до зосередження уваги багатьох людей на тропічних лісах Амазонії. У 1920-х роках бразильські каучукові дерева зацікавили також американського бізнесмена Генрі Форда.

Тоді Форд задумався, чому витрачати великі кошти на азіатський ринок каучуку, коли можна просто придбати територію в Амазонії та створити там свою промислову утопію. Так виникла концепція Фордландії, як повідомляє IFL Science.

Форд вирішив створити місто в тропічних лісах бразильського штату Пара, де розташовувалися б висотні будівлі, лікарня і навіть розважальний центр. Нове поселення мало стати новим джерелом латексу у світі, а також забезпечити робочі місця, паралельно забезпечуючи автомобілі Форда дорогоцінним каучуком.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фордландія знаходиться поблизу річки Тапажос, що є однією з найбільших приток Амазонки. Місто розташоване на височині, що забезпечує йому захист від повеней під час дощового сезону. Проте в сухий період судна з будівельними матеріалами не можуть досягти міста.

Необхідні матеріали доставлялися до Фордландії дуже повільно, і напруга серед людей зростала. Особливо робітники були незадоволені мізерним раціоном і забороною на вживання алкоголю.

Тисячі працівників були залучені до надзвичайно складного процесу очищення великих площ землі від лісів, де їм часто заважали отруйні змії. Проте, незважаючи на труднощі, ландшафт підкорився напору Форда, і він став першим, хто висадив ряди каучукових рослин, які нагадували йому посіви в рідному Мічигані.

За словами президента та співзасновника The Intercept Brasil Ендрю Фішмана, подібних дій в Амазонії ще ніколи не здійснювали, і на це є серйозні підстави. Форд не врахував те, що корінні народи та бразильці усвідомлювали вже давно: в умовах Амазонії монокультури не мають шансів на виживання.

Форд, впевнений у перевазі американського розуму, цінностей і технологій, вважав, що його дії служать вищій меті, підкорюючи ліси і приносячи "цивілізацію" та економічний розвиток народам, яких він сприймав як відсталих. Однак місцеві жителі завжди усвідомлювали, що шкідники та захворювання швидко поширюються серед каучуконосів, висаджених близько один до одного, -- зазначає Фішман.

Фордівська плантація дуже швидко постраждала від фітофтори та руйнівного нападу гусениць.

Одночасно працівники зустрічалися з різними захворюваннями, нестачею їжі, важкими умовами праці й потерпали від укусів отруйних змій і кажанів. Одна з найбільших антропогенних пожеж в історії виникла через дії робітників, які намагалися підготувати територію для компанії Форда.

Промисловцю так і не пощастило побувати у місті, названому його ім'ям. У 1945 році онук Форда вирішив відмовитися від експерименту, зазнавши фінансових втрат, які сьогодні оцінюють у 350 мільйонів доларів. Після цього льон почав поступово відновлювати своє значення в регіоні, але Фордландія не зникла повністю.

Протягом останніх тридцяти років населення міста Форда становило менше сотні осіб, але наразі його чисельність зросла до приблизно 2-3 тисяч. На фоні діючого населення можна побачити покинуті рештки мрії Генрі Форда.

Нагадуємо, що в тропічних лісах з’явилася тривожна загроза, яка настільки велика, що її можна розгледіти навіть з орбіти. Дослідники виявили, що ця величезна рослина стрімко розповсюджується по лісах, завдаючи шкоди деревам і знижуючи запаси вуглецю. Цей агресивний вид рослин активно використовує вуглекислий газ для свого росту і настільки масивний, що його видно з космосу.