Є позитивні новини, але розвиток подій у світі не відповідає очікуванням: науковці створили модель майбутнього Антарктиди.

Різниця між сценаріями -- це різниця між керованими змінами і процесами, які людство вже не зможе зупинити впродовж багатьох поколінь

Міжнародна група дослідників з Ньюкаслського університету представила в журналі Frontiers in Environmental Science велике дослідження, присвячене перспектива Антарктичного півострова. Основним висновком є те, що майбутнє цього льодового континенту через кілька поколінь значною мірою залежить від теперішніх рішень щодо викидів, які приймає людство.

Вчені змоделювали три сценарії: низькі викиди з потеплінням до 1,8°C, середньо-високі -- до 3,6°C і дуже високі -- до 4,4°C до 2100 року. Різниця між ними виявилася разючою.

У разі сценарію з надзвичайно високими викидами Антарктида зазнає змін, які вчені охарактеризували як "незворотні в межах людського часу". Під впливом теплих океанських вод льодовики та крижані шельфи почнуть руйнуватися, а площа зимового морського льоду зменшиться приблизно на 20%. Це, в свою чергу, негативно вплине на популяцію криля, яка є основою харчового ланцюга для китів, пінгвінів та тюленів. Підвищення рівня моря загрожує мільйонам людей: кожен сантиметр підвищення може привести до затоплення приблизно шести мільйонів осіб у прибережних регіонах.

У сценарії з низьким рівнем викидів ситуація виглядає зовсім інакше: морський лід зменшується лише незначно, більшість льодовиків зберігає свою структуру, а внесок цього регіону у підвищення рівня моря обмежений всього кількома міліметрами. Антарктика зазнає змін, але залишиться у функціональному стані.

Наразі світ рухається за траєкторією середньо-високих викидів -- і для України це не абстрактна статистика. Підйом рівня Чорного та Азовського морів безпосередньо загрожує Одесі, Херсону, Маріуполю та іншим прибережним містам: затоплення інфраструктури, посилення штормів і прискорена ерозія узбережжя вже фіксуються українськими вченими. За песимістичним сценарієм частина портової та енергетичної інфраструктури на півдні країни опиниться в зоні хронічного ризику.

У світі, де кліматичні ризики зростають, Україна має унікальний шанс будувати нову інфраструктуру одразу з урахуванням кліматичної стійкості: береговий захист, зелена енергетика замість знищених теплових потужностей, енергоефективне будівництво. Це не лише питання екології -- це питання того, наскільки дорогою виявиться відбудова через 20-30 років, якщо кліматичний чинник ігнорувати вже зараз.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що біля станції "Вернадського" в Антарктиді помітили "нетипового" пінгвіна. Найближча колонія його родичів розташована майже за дві тисячі кілометрів від станції.