Індекс медіаосвіти українців 2020-2024 (п'ята хвиля)

Аналітичний звіт, підготовлений за підсумками всебічного дослідження громадської організації "Детектор медіа".

Громадська організація "Детектор медіа" здійснила кількісне дослідження, метою якого було оцінити індекс медіаграмотності українців. Це дослідження визначає, наскільки люди вміють усвідомлено сприймати та критично аналізувати інформацію, а також використовувати різноманітні медіа-ресурси. Ознайомитися з результатами попередніх етапів дослідження можна за посиланнями: за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та за 2023 рік.

Модель індексу медіаграмотності базується на концепції, розробленій Лена Мастермана, а також на висновках якісного етапу дослідження "Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії", яке було виконане для ГО "Детектор медіа" у січні 2020 року. Оновлена модель медіакомпетентності включає п'ять основних категорій і 41 індикатор. Індикатори, виділені курсивом синього кольору в презентації, були додані в 2024 році.

Мета дослідження: обчислити індекс медіаграмотності українців та виявити його динаміку у порівнянні з минулими роками.

Ви можете завантажити презентацію у форматі PDF, перейшовши за цим посиланням.

Ключові висновки з дослідження

ДИНАМІКА ІНДЕКСУ МЕДІА-ГРАМОТНОСТІ: 2020-2024 РОКИ

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився з початком великої війни. З 2021 по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла на 26% (з 55% до 81%).

Внаслідок цього зменшилася частка українців, які мають низький або нижчий за середній рівень медіакомпетентності (з 45% до 29%).

Протягом усіх трьох років конфлікту індекс медіаграмотності залишається на вищому рівні, не повертаючись до довоєнних показників. У 2024 році спостерігається значне зниження частки населення з високим рівнем медіаграмотності — з 31% у 2022 році до всього 7%. Це явище зумовлене, в першу чергу, змінами в методології оцінки (про що детальніше йдеться в наступному звіті), а також адаптацією до нових умов медіапейзажу, накопиченим досвідом перевірки інформації, емоційною втомою від важкої інформації, пов'язаної з війною, і невизначеністю щодо майбутнього розвитку подій на фронті. Результати п'ятої хвилі дослідження вказують на зменшення середньої кількості джерел, з яких українці отримують суспільно-політичні новини, а також на зниження впевненості у медіа та експертах, яким довіряють, та скорочення числа тих, хто займається перевіркою достовірності інформації.

Одночасно, загальний індекс медіаграмотності за минулий рік зазнав значних змін: частка людей з вище середнім рівнем зменшилася з 76% до 72%. Це явище пов'язане з оновленням методології, зокрема, з додаванням нових індикаторів до субіндексу цифрової грамотності, які включають оцінку сприйняття та використання штучного інтелекту.

Субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві зріс: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68% до 81%. А характер використання медіа та чутливість українців до спотвореного контенту за останній рік не змінилися.

Частка користувачів з високим та вищим за середній рівнем цифрових навичок зменшилася з 55% у 2023 році до 48% у 2024 році.

Цілком логічно спостерігати, що молодь віком 18-35 років демонструє високий рівень медіаграмотності, що зумовлено її цифровими навичками. Натомість, у старшій віковій групі 56-65 років цей показник значно нижчий.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 41%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, -- лише 16%.

Відзначаються значні розбіжності в медіаграмотності серед людей з різними рівнями матеріального достатку. Чим вищий добробут, тим вищими є показники цього індексу. У категорії осіб, які можуть дозволити собі лише харчування, спостерігається низький рівень медіаграмотності.

У мешканців великих міст показник індексу вищий, ніж у селян.

Загальні зміни у сприйнятті медіа серед української аудиторії за останні два роки зумовлені головною тематикою медійного контенту — емоційно важкими повідомленнями, пов’язаними з війною. Кількість людей, які відзначають вплив медіа на емоційний стан, зросла на 12% порівняно з 2021 роком (з 35% до 47%). Оскільки традиційні медійні сюжети практично повністю замінені контентом, що стосується війни, споживачі помічають зменшення впливу медіа на їх ставлення до публічних діячів, політичні рішення і навіть на оцінку суспільно-політичної ситуації.

Уявлення про діяльність медіаіндустрії та сприйняття українського медіапейзажу.

Протягом минулого року не відбулося значних змін у розумінні ролі медіа в суспільстві. Однак спостерігається помітний тренд: зросла частка людей, які вважають, що медіа повинні слугувати платформою для діалогу між державними структурами та громадськістю, з 29% до 37% за останні три роки.

Згідно з опитуваннями, 70% респондентів вважають, що основною метою медіа є донесення важливої інформації про події, що мають значення для суспільства.

Згідно з опитуваннями, більше половини українців (51%) вважають, що ЗМІ в Україні орієнтовані на інтереси влади, в той час як 40% вважають, що вони діють в своїх власних інтересах. Додатково, близько чверті респондентів (24%) впевнені, що медіа відображають інтереси своїх власників та інвесторів.

Згідно з опитуванням, найбільша частка респондентів (34%) вважає, що в Україні офіційно цензури немає, хоча вона присутня в прихованому вигляді. 17% опитаних впевнені, що цензури немає ані на папері, ані на практиці. Водночас 42% вважають, що медіа в країні піддаються цензурі. Крім того, три з чотирьох українців (75%) переконані, що держава встановлює правила, які контролюють роботу медіа.

Відсоток людей, які підтримують формат телемарафону, зменшився за два роки з 45% у 2022 році до лише 17% у 2024 році. При цьому 77% опитаних зазначають, що через відсутність різноманітних поглядів на події в телемарафоні вони почали шукати інформацію в альтернативних джерелах.

Трансформація медійних вподобань

Згідно з опитуваннями, 58% респондентів вважають, що в Україні функціонують суспільні медіа, що є зростанням у порівнянні з 2023 роком, коли цей показник становив 54%. Кожен п'ятий опитуваний (21%) переконаний, що в Україні відсутні незалежні мовники. Ще 22% респондентів не змогли дати чіткої відповіді на це питання.

Переважна більшість (74%) підкреслює значущість суспільних медіа, адже вони служать інтересам всього суспільства, а не окремих осіб (51%); вони зосереджуються на питаннях, які не привертають уваги комерційних медіа, таких як соціальні проблеми, культура та наука (10%); до того ж, суспільні медіа не мають інтересу до маніпуляцій (13%).

За минулий рік 30% аудиторії сплачували за доступ хоча б до одного типу контенту, будь то відео, аудіо або матеріали з інтернет-видань. Зокрема, 25% користувачів підписалися на відеосервіси, такі як Netflix, MEGOGO, інші стримінгові платформи, а також YouTube Premium. 18% віддали перевагу аудіоконтенту, користуючись платформами на кшталт Spotify, Apple Music, YouTube Music та іншими. Тільки 3% інвестували у доступ до інтернет-видань, таких як Forbes та NV (New Voice). Крім того, 17% людей здійснювали благодійні внески на підтримку різних медіа.

У 2024 році спостерігається зростання кількості людей, які споживають суспільно-політичний контент у соціальних мережах (70% порівняно з 62% у 2023 році) та в месенджерах (62% проти 55%). Також зросла частка осіб, які отримують інформацію про суспільно-політичні новини під час спілкування з друзями, сусідами, колегами та родичами.

Тільки чверть українців (26%) вдається до перегляду національного телемарафону "Єдині новини", що є значним зниженням у порівнянні з попередніми роками (41% у 2022 році та 31% у 2023 році).

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖІ І ЦИФРОВІ НАВИЧКИ

Тільки 5% українців не мають доступу до інтернету. Водночас, 91% активно користуються мережею, заходячи в неї щоденно або практично щодня. Цей показник залишився стабільним за минулий рік.

Головними причинами використання інтернету залишаються пошук необхідних відомостей (76%) та перегляд новин (62%). Кількість користувачів, які звертаються до онлайн-ресурсів за розважальним та пізнавальним контентом (таким як відео, фільми, подкасти), а також роблять покупки, зросла до рівня, що спостерігався до війни. У 2024 році 58% користувачів переглядають відео та фільми, і 39% здійснюють покупки в інтернеті, тоді як у 2022 році ці показники становили лише 46% та 27% відповідно.

Найбільш популярними соціальними медіа, до яких українці звертаються для отримання суспільно-політичних новин, є телеграм та ютуб: відповідно 60% і 37% аудиторії. Лише 16% аудиторії не користується телеграмом і 11% -- ютубом. Для отримання корисної / пізнавальної та навчальної інформації найчастіше звертаються до ютубу та фейсбуку (відповідно 47% і 28%). 83% для спілкування обирають вайбер, 57% -- телеграм, 40% -- фейсбук.

28% аудиторії застосовують штучний інтелект: 14% використовують його для професійних цілей; 12% — для освітніх потреб, а 13% — для інших завдань.

72% не користуються ШІ. 37% зазначили, що не мають у цьому потреби, 13% не знають, як ним користуватись; 10% не довіряють системам ШІ, а 11% українців ніколи про них не чули.

МЕДІА-ГРАМОТНІСТЬ: ДОВІРЯТИ МЕДІА ТА БУТИ УВАГИ ДО СПРОТВОРЕНОГО ВМІСТУ

Важливість питання дезінформації підкреслюють 62% респондентів (в порівнянні з 64% у 2023 році — ці відмінності є незначними). 17% опитаних стверджують, що завжди здатні розпізнати фейки і ігнорують їх.

Можна відзначити значну чутливість українців до спотвореної інформації. Аудиторія демонструє зростаючу компетентність у розпізнаванні фейкових новин. Ця тенденція залишається стабільною протягом останніх трьох років, починаючи з початку великої війни. Лише 18% людей сприймають повідомлення на інтуїтивному рівні, оцінюючи їх достовірність.

Пропорція українців, які виявляють дезінформацію, перевіряючи посилання на джерела в текстах, становить 43% (у 2023 році цей показник був 37%). Щодо підтвердження через відео або фотографії, то їх використовують 33% (порівняно з 30% у 2023 році). Крім того, 30% користувачів орієнтуються на позитивну репутацію автора, що є зростанням з 28% у 2023 році.

Проблема маніпуляцій у медіа залишається актуальною для понад половини українців — 60%. 16% респондентів вважають цю тему неактуальною, оскільки здатні розпізнати подібний контент. 15% вперше дізналися про маніпуляції в медіа, а 3% не змогли висловити свою думку. В останній рік значних змін у цій ситуації не сталося.

47% людей вважають, що існує маніпуляція, коли в матеріалі представлено лише одну сторону події; 43% наголошують на важливості повноти та точності інформації. У 39% випадків відсутність посилань на джерела викликає підозру, що автори прагнуть вплинути на свідомість читачів. Лише 22% здатні інтуїтивно визначити маніпулятивний контент.

На думку аудиторії, контент медіа найчастіше спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення власного позитивного іміджу (66%), а також держави -- для поширення певної ідеології, інтересів (32%). За останній рік частка тих, хто вважає, що у спотворенні інформації зацікавлені олігархи, групи впливу та власники медіа для збільшення аудиторії, зменшилась (відповідно з 41% до 32% та з 26% до 15%).

Питання замовних матеріалів у медіа продовжує бути важливим для понад половини аудиторії — 54% (у 2023 році цей показник становив 57%). 19% респондентів зазначають, що здатні розпізнати джинсу і не надають їй уваги (17% у 2023 році). Ще 16% вважають цю тему неактуальною, оскільки вперше чують про поняття джинси.

49% підозрюють джинсу, коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару; для 47% важливим маркером є той факт, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару. 28% аудиторії визначають замовний матеріал інтуїтивно. Опитані також звертають увагу на наявність оцінок -- позитивних або негативних (16%).

Багато українців виявляють обережність щодо медіа, надаючи їм лише часткову довіру.

В останній рік помітна тенденція зниження частки аудиторії, яка довіряє різним медіа: від телебачення до месенджерів. Разом з тим збільшується кількість споживачів, які довіряють контенту різних джерел частково.

Дизайн дослідження

Методологічний підхід: використання кількісного дослідження; проведення особистих інтерв'ю з використанням планшетів за допомогою стандартизованого опитувального інструменту (CAPI).

Географічний аспект: національне дослідження. Дослідження не здійснювалося на тимчасово анексованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в Автономній Республіці Крим.

Обсяг вибірки: 1200респондентів.

Аудиторія, на яку орієнтуємося: дорослі громадяни України віком від 18 до 65 років.

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статевою належністю, розміром населеного пункту та регіоном.

Польовий етап: 15.01.2024- 29.01.2024, здійснений компанією "New Image Marketing Group".