Індекс медіаграмотності серед українців залишається на високому рівні, проте протягом року спостерігається зниження цифрових навичок, згідно з дослідженням "Детектора медіа".

Цього року науковці вперше встановили новий субіндекс – рівень ШІ-грамотності серед українців.

Громадська організація "Детектор медіа" здійснила щорічний аналіз "Індекс медіаграмотності українців 2020-2024", що оцінює здатність громадян критично сприймати інформацію та ефективно використовувати медіа. Результати цього дослідження демонструють, як три роки масштабної війни вплинули на рівень медіаграмотності в суспільстві, зокрема з урахуванням нових викликів та розширення можливостей генеративного штучного інтелекту.

Це вже п'ята хвиля дослідження медіаграмотності, ініційованого "Детектором медіа". Перші дві хвилі відбулися у 2020 та 2021 роках, третя – в 2022 році, з продовженням на початку 2023. Результати четвертої хвилі були представлені у квітні 2024 року.

Зміни в рівні медіаграмотності протягом років повномасштабного конфлікту.

За останній рік рівень медіаграмотності змінився: частка людей з вищим за середній рівнем зменшилася з 76% до 72%. Проте дослідники зазначають, що це пов'язано з оновленням методології, зокрема розширенням індикаторів субіндексу цифрової грамотності показниками сприйняття і використання штучного інтелекту.

Відповідно до отриманих даних, 2% українського населення демонструють низький рівень медіаграмотності, 26% мають показники нижчі за середні, 65% володіють медіаграмотністю вище середнього рівня, а 7% характеризуються високими показниками.

На фоні початку великого конфлікту, показники загального індексу медіаграмотності зазнали суттєвих змін. Протягом 2021-2022 років відсоток населення з вище середнім рівнем медіакомпетентності збільшився на 26% (з 55% до 81%). Водночас, зменшилася частка українців з низьким та нижчим за середній рівнем медіаграмотності — з 45% до 29%.

Цього року "Детектор медіа" вперше включив до Індексу медіаграмотності українців субіндекс, що оцінює рівень обізнаності в сфері штучного інтелекту. Виявилося, що 24% респондентів демонструють високі або вище середнього показники в цій категорії, тоді як 37% мають низький рівень ШІ-грамотності.

Субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві істотно зріс за роки війни. І його зростання триває: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68% у 2023 році до 81% у 2024 році.

Субіндекс використання, який вимірює рівень диверсифікації джерел інформації про суспільно-політичні новини; інтенсивність та регулярність знайомства з новинами протягом дня тощо знизився з початку війни, але зріс у 2024-му у порівнянні з 2023 роком.

Протягом усіх трьох років конфлікту індекс залишається на високому рівні і не повертається до показників, характерних для мирного часу. У 2024 році спостерігається зниження частки людей з високою медіаграмотністю в порівнянні з 2022 роком (з 31% до 7%), що в основному пояснюється переглядом методології дослідження та адаптацією до зміненого медіапейзажу. Це також може бути пов'язано з накопиченим досвідом перевірки достовірності інформації та емоційною втомою від важкої інформації, пов'язаної з військовими подіями та невизначеністю щодо майбутнього на фронті.

Результати п'ятої хвилі дослідження вказують на зниження кількості джерел, з якими українці ознайомлюються для отримання новин у сфері суспільства та політики. Спостерігається також невизначеність щодо медіа та експертів, яким довіряють, а також зменшення числа осіб, які перевіряють достовірність інформації тощо.

За даними проведеного дослідження, медіаграмотність варіюється в залежності від віку, освіти, матеріального становища та місця проживання. Найвищі показники медіаграмотності спостерігаються у молоді віком від 18 до 35 років, що пов'язано з їхніми цифровими навичками, тоді як серед осіб старшого віку (56-65 років) рівень медіаграмотності є значно нижчим.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній становить 41%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, -- лише 16%.

Сприйнятливість до неправдивої інформації та маніпуляцій.

Чутливість українського населення до спотвореної інформації залишається на високому рівні протягом усіх трьох років війни, порівняно з періодом до початку конфлікту. У 2021 році тільки 55% українців мали високий або вище середнього рівень сприйнятливості до дезінформації, маніпулятивного контенту та проплачених матеріалів. Натомість, у 2024 році цей показник зріс до 68%.

Українці з високим рівнем освітнього та економічного розвитку демонструють більшу чутливість до спотвореної інформації в медіа. Серед тих, хто має середню загальну освіту, 57% виявляють чутливість до фейкових новин на рівні вище середнього або високого, тоді як серед людей з вищою освітою цей показник досягає 80%.

Яким чином українці використовують інтернет і соціальні мережі?

Згідно з проведеним дослідженням, лише 5% населення України не має доступу до інтернету. Водночас 91% українців активно користуються мережею, заходячи в інтернет щоденно або практично кожного дня. Ці показники залишилися незмінними протягом останнього року.

Найбільш популярними соціальними медіа, до яких українці звертаються для отримання суспільно-політичних новин, є телеграм та ютуб: відповідно 60% і 37% аудиторії. Лише 16% аудиторії не користуються телеграмом і 11% -- ютубом.

Для отримання корисних та освітніх відомостей люди зазвичай користуються YouTube та Facebook, що займає відповідно 47% і 28% звернень. Щодо комунікації, 83% віддають перевагу Viber, 57% обирають Telegram, а 40% - Facebook.

Частка користувачів з високим і дуже високим рівнем цифрових навичок зменшилася з 55% у 2023 році до 48% у 2024 році.

Максимальний рівень цифрових навичок, що корелює з активністю в інтернеті, розумінням специфіки роботи та термінології нових медіа, дотриманням практик цифрової безпеки, умінням користуватися сучасними пристроями, а також здатністю створювати та поширювати власний контент, демонструють українці у віці 18-25 років. Відсоток таких осіб, які досягають вищого за середній та високого рівня субіндексу, становить 70%.

Ця група українців демонструє найвищі показники субіндексу штучного інтелекту, що відображає їхній досвід у використанні технологій у різних галузях, усвідомлення потенційних загроз, а також здатність розпізнавати продукти ШІ. Їхній результат становить 42%, що перевищує середній та високий рівні субіндексу.

Загалом 45% користувачів інтернету оцінюють свою цифрову компетентність як вищу за середню та високу; 32% -- як середню і 16% вважають свій рівень нижчим за середній або низьким.

Як українці оцінюють роль медіа в суспільстві?

У той же час відзначено підвищення субіндексу усвідомлення ролі медіа в суспільстві: частка слухачів із показником вище середнього зросла з 68% до 81%.

Помітним є тренд збільшення частки аудиторії, яка вважає, що медіа мають бути платформою для діалогу між державою і суспільством: з 29% до 37% (за останні 3 роки). На думку більшості аудиторії, головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події, -- 70%.

Змінилося і ставлення українців до "Єдиного марафону". Частка тих, хто позитивно ставиться до такого формату, знизилась за два роки з 45% (2022 р.) до 17% (2024 р.). 77% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах.

За даними опитування, 51% українців вважають, що засоби масової інформації в Україні виконують завдання, вигідні владі, тоді як 40% вважають, що вони діють в своїх власних інтересах. Крім того, 24% респондентів переконані, що медіа представляють інтереси своїх власників і інвесторів.

Одночасно, найбільша частина опитаних (34%) переконана, що в Україні офіційно немає цензури, але вона все ж присутня в прихованому вигляді. 17% респондентів вважають, що цензури немає ані офіційно, ані на практиці. Водночас 42% вказали на існування медійної цензури в країні. Кожен третій українець (75%) вважає, що уряд встановлює регуляції, які визначають роботу медіа.

Серед населення, яке вважає, що в Україні функціонують суспільні медіа, частка досягла 58%. Це є зростанням у порівнянні з 54% у 2023 році. При цьому, кожен п’ятий респондент (21%) вважає, що в країні немає незалежних мовників. Аналогічна кількість опитаних (22%) не змогла надати чіткої відповіді на це питання.

Переважна кількість людей (74%) вважають, що суспільні медіа мають велике значення, оскільки вони служать інтересам всього суспільства, а не лише окремих власників (51%). Вони також піднімають питання, які не є привабливими для комерційних медіа, такі як соціальні проблеми, культура та наука (10%). До того ж, суспільні медіа не прагнуть до маніпуляцій (13%).

В загальному, автори дослідження зазначають, що більшість українців проявляє обережність щодо медіа, довіряючи їм лише в обмеженій мірі.

В останній рік помітна тенденція зниження частки аудиторії, яка довіряє різним медіа: від телебачення до месенджерів. Разом з тим збільшується кількість споживачів, які довіряють контенту різних джерел частково.

Про дослідження: "Індекс медіаграмотності українців" проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 - 29.01.2024). Мета дослідження -- обчислити індекс медіаграмотності українців та виявити його динаміку в порівнянні з минулими роками.

Методологічний підхід: проведення кількісного дослідження шляхом особистих інтерв'ю із використанням планшетних пристроїв та стандартизованого анкетування (CAPI).

Географія: дослідження національного масштабу.

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, розміром населеного пункту та регіоном. Дослідження не було проведено на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим.