Інстинкти або розумові здібності: науковці розкрили, чи можуть тварини дійсно здійснювати мисленнєві процеси.

Вчинки тварин можуть виглядати або надзвичайно розумно, або, навпаки, абсолютно безглуздо. Проте варто зазначити, що ми оцінюємо їхній інтелект, спираючись на людські критерії.

Дискусії про здатність тварин до розумової діяльності ведуться ще з епохи Аристотеля, якщо не раніше. Проте, незважаючи на численні наукові дослідження, однозначної відповіді на це питання досі не існує, зазначає науковий журнал IFL-Science.

У 17 столітті видатний математик і природознавець Рене Декарт висловлював думку, що тварини є лише природними механізмами, позбавленими здатності до відчуттів, не кажучи вже про емоції чи роздуми. Сьогодні така позиція виглядає явно застарілою і неправильною. Сучасні дебати зосереджені на тому, наскільки складним є мислення тварин і в якій мірі воно нагадує людське.

Експертка з поведінки тварин, доктор Алесія Картер з Лондонського університетського коледжу, стверджує, що, враховуючи дослідження нейробіологів, можна стверджувати, що всі тварини мають свідомість, адже вони здатні відчувати навколишній світ і відповідати на нього.

Інший аспект, який варто розглянути, стосується здатності тварин до мислення, зокрема їхньої можливості робити логічні висновки. Згідно з думкою доктора Картера, питання щодо логіки у тварин все ще викликає суперечки.

"Проблема завжди полягає в тому, що розум -- це чорні скриньки, до яких ми не маємо доступу, і все, що ми можемо зробити, -- це спостерігати за поведінкою тварин у відповідь на подразники. Ми повинні здогадатися, що відбувається всередині мозку, і часто на основі одних і тих же поведінкових даних можливі дві різні гіпотези", - каже вона.

За словами вченої, однією з проблем тут є те, що саме поняття "інтелект" важко визначити однозначно, а відтак його важно перевірити "чесно".

"Існує стільки ж напружених дискусій щодо тестування в межах одного виду (людей), що, на мою думку, немає сенсу стверджувати, наприклад, що шимпанзе перевершують горил у інтелекті (або сонячних риб, чи комодських варанів тощо). Які критерії ми використовуємо для вимірювання цієї розумності?" - зазначає вона.

Доктор Картер відзначила, що, наприклад, сурикати, ящірки та бабуїни мають високі навички адаптації до своїх специфічних умов існування.

"Ми багато зосереджуємося на видах інтелекту, які ми цінуємо, але тварини мають досить вражаючий інтелект, до якого ми взагалі не маємо доступу", - пояснила вона.

Доктор Коріна Логан з Інституту Макса Планка зазначає, що "переважна більшість досліджень інтелекту зосереджена на тих видах, які, як вважається, мають вищий рівень розумової діяльності. Це призводить до того, що у нас насправді немає переконливих свідчень про те, що інші види не володіють розумом". Таким чином, загальноприйняті уявлення, наприклад, про те, що шимпанзе є розумнішими за птахів, є необґрунтованими з самого початку.

У цьому контексті спосіб життя певного виду має велике значення. Наприклад, птахи, що здобувають їжу з нір, частіше використовують "інструменти", що багато людей сприймають як ознаку розуму. У той же час, інші види птахів більше залежні від соціальних зв'язків та своєї пам'яті про місця, де можна знайти їжу, і їхній інтелект не є таким явним.

"Вони можуть мати інші когнітивні здібності, які вони можуть використовувати, але ми просто не бачимо їх виразу в їхній звичайній поведінці, тому ми не думаємо шукати їхні інші здібності. Це робить марними спроби порівняти інтелект різних видів", -- сказала Логан.

Як повідомляв УНІАН, коти мають значно нижчу здатність розрізняти кольори в порівнянні з людьми. Проте науковці досі не можуть точно визначити, які кольори сприймають ці тварини.

Також ми розповідали, скільки живе домашній кролик і від чого залежить його вік. Найстаріший зареєстрований домашній кролик прожив 18 років і 10 місяців. Однак це далеко не є стандартом.