Інженери прагнуть зводити будівлі, використовуючи "рецепти" з епохи Стародавнього Риму, адже на сьогоднішній день це залишається найкращим підходом.

Стародавні римляни, здається, створили досконалий рецепт екологічного бетону, здатного витримувати тисячоліття. У рамках нового дослідження науковці вивчили давні методи виготовлення цього матеріалу.

Результати проведеного дослідження виявили можливості для покращення сучасного цементу. Дослідники встановили, що процес виготовлення римського цементу та бетону вимагає значно більше води і супроводжується вищими викидами парникових газів у порівнянні з виробництвом сучасного цементу. Мова йде про портландцемент, який є найпоширенішим видом цементу, що застосовується у сучасному бетоні, повідомляє Science Alert.

Незважаючи на це, римський рецепт може виявитися більш стійкою альтернативою в тривалій перспективі. Головна причина полягає в тому, що такі споруди не потребують частих ремонтів або зведення нових будівель.

У Фокус. Технології відкрито новий Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб залишатися в курсі найновіших та найцікавіших новин з галузі науки!

Міжнародна команда інженерів-екологів з'ясувала, що римські бетонні суміші для будівель досягли б такого самого рівня викидів, прослуживши на цілих 41% довше за сучасні будови.

Менш довгострокові конструкції, такі як вулиці або траси, якби їх побудували з використанням римського бетону, прослужили б на 29% довше.

"Як тільки ми звертаємо увагу на тривалість служби бетону, відразу стають очевидними його численні переваги. Римляни можуть навчити нас дуже багато. Поєднавши їхні перевірені стратегії з нашими сучасними інноваційними підходами, ми зможемо розробити більш стійке архітектурне середовище," -- зазначає Даніела Мартінес, провідний автор дослідження з Північного університету в Колумбії.

Важко оцінити довговічність римського бетону в порівнянні з сучасними матеріалами, адже нині багато бетонних конструкцій зміцнюються сталевими арматурами. При корозії сталь розширюється, що призводить до тріщин у бетоні, який її оточує, і може викликати руйнування вже через 10 років експлуатації.

У цей же час давньоримський бетон здатний заліковувати себе сам. Тріщини в цементі природним чином склеюються назад при потраплянні в них води. Саме тому давньоримські морські стіни витримали тисячоліття під ударами хвиль і їдкої солоної води.

Залишається під питанням, чи здатен сучасний бетон досягати тих же висот.

"Основною причиною руйнування бетону є корозія сталевої арматури, тому важливо проводити порівняння з великою обережністю," - зазначає автор дослідження та інженер з Каліфорнійського університету в Берклі, Пауло Монтейро.

Вона зазначає, що римська методика може пропонувати й інші екологічні вигоди.

Портландцемент і римський цемент виробляються з одного і того ж ключового інгредієнта. За високих температур з вапняку утворюється високореактивний їдкий порошок, який називають негашеним вапном. Цей порошок у поєднанні з водою утворює дуже міцний розчин.

У Стародавньому Римі часто для створення бетону використовували місцеві вулканічні породи, а не гіпс, як у сучасному бетоні. Також римський бетон був пов'язаний з меншою кількістю забруднень повітря, оскільки вапняк спалювали за допомогою деревини дуба і ялини, а не викопного палива.

Отже, застосування римського цементу здатне знизити викиди оксидів азоту та сірки до 98% у порівнянні з актуальними технологіями виробництва.

На сьогоднішній день бетон є другим найпоширенішим матеріалом після води. Але на його виробництво припадає близько 8% світових антропогенних викидів вуглецю, що становить близько чверті всіх викидів вуглецю в промисловості.

Нагадаємо, вчені розповіли, якою є найвідоміша спадщина Римської імперії. Від Помпеїв, знищених виверженням Везувію, до архітектурних див, Римська імперія залишила після себе багату спадщину. Серед них, зокрема, артефакти, вартість яких оцінюють у мільйони доларів, і стародавні споруди, які наслідують і сьогодні.

Інші публікації

У тренді

informnauka

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Новини зі світу науки - informnauka.com. All Rights Reserved.