Історія "долоні допомоги для нужденних": походження "Шахедів" та як ми змогли їх перевершити.

Трамп похвалив українські та російські БПЛА, назвавши їх "дивовижними", чим визнав наші "карти". Тим часом, Кремль застосував по Києву новий Shahed-238, який українці вже перевершили.

"Звідки воно взялося нам на голову", - часто можна почути після чергової російської атаки "Шахедами" по Україні. І, ось, днями повідомили, що по цивільних у Києві вперше прилетів новий "Шахед" - Shahed-238 або "Герань-3", який є покращеною версію старих недобрих "мопедів".

Це має значення не лише в контексті російсько-українського конфлікту, а й у світлі протистояння між Іраном та Ізраїлем за участю США, де "Шахеди" також, безумовно, будуть залучені.

Але як росіяни з іранцями взагалі прийшли до концепції таких дронів? УНІАН дослідив історію "камікадзе-дронів", еволюція яких відбувалася на основі принципів "зворотного інжинірингу" — шляхом розбирання та адаптації чужих безпілотників у своїх цілях.

Дональд Трамп висловив захоплення українськими дронами, назвавши їх "вражаючими". Це, безумовно, важлива подія, адже ще кілька місяців тому він намагався заблокувати поставки Україні залишків військової техніки, які не встиг передати Байден. Саме завдяки дронам українська армія змогла тоді витримати натиск.

"Вражаючі безпілотники. Вони стали дійсно ефективним інструментом у війні. У сучасному конфлікті між Україною та Росією обидві сторони уважно аналізують бойові дії та активно застосовують дрони на рівні, який раніше ніхто не уявляв," - зазначив президент США в інтерв'ю для Pod Force One.

Передача 20 тисяч "українських" ракет ППО до Близького Сходу американським Міністерством оборони є надзвичайно показовим кроком. Це свідчить не лише про спроби "покарати" Україну за те, що СБУ без дозволу Хегсета влаштувала "наругу" над російською ядерною авіацією в прямому ефірі, але й відображає реальний страх США перед іранськими дронами. Американці турбуються, що Іран може створити свою "Павутину" у відповідь на обіцянки Трампа про "покарання" за зрив "ядерної угоди". Тому вони активно здійснюють підготовку до можливих загроз.

Проте важливо зазначити, що американський президент висловив похвалу обом сторонам. Це також стосується "Гераней", які в своєму першому варіанті були відомі як "Шахеди" (перекладається як "Свідки") і які здійснили справжню революцію в сфері безпілотних літальних апаратів. Водночас "Шахеди" як дрони-камікадзе представляють собою не один окремий продукт, а ціле сімейство (іранці також мають різноманітні ударні "Шахеди"), а також це назва іранської компанії, що їх розробляє. Ідеологічно принцип їх роботи сягає своїми корінням до нацистської Німеччини, тоді як технологічно — до Ізраїлю.

Яка ж тут роль нацистів? Саме під проводом свого мстивого лідера з короткими вусами, гітлерівці розробили ідею "автономної ракети-літака" як "зброю помсти" для британців, які відмовилися капітулювати. Це було зроблено з метою тероризування цивільного населення та промисловості у тилу Великої Британії.

Мова про першу в історії крилату ракету V-1 ("Фау-1"), яка фактично й була спрощеною версією літака-камікадзе. Ефективність камікадзе показали японці ще у Перл-Харборі, але німці своїх пілотів берегли. Тому створили безпілотник. Замість пілота на борт поклали майже тонну вибухівки. Яка летіла "кудись туди" в бік Лондону. А заодно й демаскувала розташування районів британського ППО.

Ця "ракета-літак" була реакцією на поразку Люфтваффе в повітряній війні — її розробка завершилася в 1944 році. Подібно до "Шахедів", які Росія почала використовувати після значних втрат авіації в 2022 році в небі над Україною, V-1 також була відносно недорогою та масовою. Хоча її точність залишала бажати кращого, вона була легкою мішенню для засобів ППО та винищувачів. Це робило її ідеальною для терору проти цивільного населення.

Протягом останніх двох років Другої світової війни в Лондоні та інших великих містах було випущено приблизно 25 тисяч одиниць, з яких більшість була збита або впала самостійно. Ці цифри значно перевищують ті, що Росія використала проти нас, запустивши "Шахеди" за перші два роки. Лише зараз вона починає досягати подібних показників.

Американці першими адаптували ракети V-1 через "зворотний інжиніринг" вже в 1944 році, оскільки технологія їхнього створення не була надто складною. Однак, як тоді, так і сьогодні, серйозною проблемою залишалася система наведення, яку не вдалося просто відтворити. Проте, еволюція крилатих ракет - це вже окрема тема. Хто ж повернув цю історію до її витоків? Це зробили ізраїльтяни та іранці.

Зараз мало хто пам'ятає, але наприкінці 1960-х та у 1970-ті відбувся перший "бум" безпілотників, де німецькі розробки виросли у щось значно більше. Технологічний прогрес саме тоді й зробив можливим справжній керований БПЛА. Тоді ж у СРСР, наприклад, було розроблено цілу лінійку безпілотників, серед яких були добре відомі українцям та росіянам Ту-141 "Стриж" 1979 року розробки.

Відомі вони передусім тим, що, за умов дефіциту крилатих ракет, саме модернізовані "Стрижі" ЗСУ використовували для ударів по російській стратегічній авіації у 2022 та 2023 роках, коли ціллю були ті ж російські Ту-95.

Але ізраїльтяни у 1980-х пішли значно далі. Бо всі попередні "безпілотники" були буквально літаками без пілоту - великими, важкими й дорогими. Оскільки Ізраїль завжди розглядає війну як асиметричну (бо протистоїть одразу кільком арабським країнам та Ірану), то здешевлення засобів ураження одночасно з підвищенням їх ефективності традиційно стояло для них на першому місці.

Таким чином, виник дрон IAI Harpy, відомий також як "Гарпія". Цей пристрій був представлений як "самонавідний боєприпас-літак", призначений для знищення ворожих радіолокаційних систем. Однак його можливості значно перевищували лише цю функцію. Перший політ Harpy відбувся у 1989 році. Він мав унікальну форму крил та аеродинамічні характеристики, які можна помітити і в моделях "Шахед".

"Гарпія" оцінювалася в 70 тисяч доларів, що в 1989 році було значною сумою. Для порівняння, в той час бургер коштував 0,34 долара, тоді як зараз його ціна становить близько 6 доларів. Хоча "індекс Біг-Маку" не зовсім коректно застосовується до дронів (адже технології з часом знижувалися в ціні), можна припустити, що в сучасних умовах ця вартість становила б приблизно 1,2-1,3 мільйони доларів. Це була розкіш, доступна не кожному.

Натомість іранські оригінальні "Шахеди" коштували 300-400 тисяч доларів у сучасних цінах, а російські "Герань-2" - до 200 тисяч, чого вдалося досягти завдяки безпрецедентному масштабуванню виробництва та замовлення комплектуючих безпосередньо у Китаї без посередників. Українські дрони "Лютий" та подібні "однокласники" коштують приблизно стільки ж.

Але повернемося до історії. Незважаючи на обмежене бойове застосування, "Гарпія" знайшла широке поширення, була замовлена або адаптована індійськими, азербайджанськими, марокканськими, корейськими та навіть китайськими військовими. Останні дві країни фактично здійснили її копіювання.

Цілком ймовірно, що іранці змогли отримати схему дрона "Гарпія" через втрачений апарат, шляхом зворотного інжинірингу або за допомогою одного з операторів. Не виключено, що у цьому процесі зіграв роль і Китай, адже дрони "Шахед" та "Герань" в основному виготовляються з китайських комплектуючих, які, в свою чергу, є копіями західних елементів. Однак, іранці витратили майже два десятиліття на адаптацію цієї технології, в результаті чого з'явився дрон Shahed 131, відомий також як "Герань-1".

Однак повністю відтворити його не вдалося. Для іранців це виявилося не просто недоліком, а новою можливістю. Вони адаптували його, зробивши менш точним і "інтелектуальним" у порівнянні з оригіналом, перетворивши його на доступний варіант летючої бомби "для малозабезпечених". Цей новий пристрій має досить приблизну систему наведення, але водночас здатен маневрувати й прокладати складні маршрути, що ускладнює його знищення. Таким чином, вони адаптували його до асиметричної війни, зосередившись на масовому використанні замість високої точності, повертаючись до методів терору, які колись застосовував Гітлер.

До речі, саме іранці вигадали, що дрони потрібно пускати з дообладнаної цивільної фури - і саме на "Шахедах" це протестували. Вони взагалі все намагаються ховати та маскувати, бо США та Ізраїль мають перевагу у розвідці та високоточних ракетах. Виходить, іранський досвід став в нагоді як росіянам, так і українцям. Але українцям він дістався безкоштовно.

Після появи Shahed 131 був розроблений більш потужний варіант — Shahed 136, також відомий як "Герань-2". У 2023 році, внаслідок вдосконалення та активного використання цих безпілотників російськими військовими, з'явився новий дрон Shahed 238 ("Герань-3"), який нещодавно був збитий над Києвом. Таким чином, Іран і Росія продовжують тісну співпрацю в області розробки нових безпілотних технологій.

Іран та Росія знову звернулися до концепції терору, відмовившись від ізраїльської моделі безпілотників як високоточної зброї. Останні моделі, обладнані сучаснішими системами цілевказання та дорогими антенами з восьми або навіть шестнадцяти елементами, залишаються, перш за все, інструментами терору та засобами виявлення протиповітряної оборони.

Я вже згадував про те, як росіяни намагаються протистояти нашій радіоелектронній боротьбі, встановлюючи дедалі більше елементів у антени CRPA. Нещодавно я демонстрував антени з 12 елементами, а цієї ночі на "Шахеді" виявили антену на 16 елементів. Для того, щоб радіоелектронна боротьба могла завадити такому "Шахеду" у виявленні цілі, необхідно мати 16 джерел перешкод (РЕБ) навколо нього, - зазначив 7 червня у Facebook експерт з РЕБ та дронів Сергій "Флеш" Бескрестнов.

Факт, що у нас є такий дрон, свідчить про наш потенціал у сфері радіоелектронної боротьби, принаймні, над Києвом. Було б добре, якби всі міста мали таке ж надійне покриття. Важливо зазначити, що для зміни алгоритмів роботи системи протиповітряної оборони завжди потрібен час на адаптацію, що може зайняти кілька місяців, і саме цим користуються російські сили.

Фактично, завдяки російським інвестиціям "Шахеди" досягли абсолютно нового рівня розвитку. Це вже не та відносно простенька модель, яку вони два роки тому придбавали в Ірану - китайці вдосконалили її за рахунок російських коштів.

Іранські вироби, які намагалися впроваджувати в Ємені та інших конфліктних зонах до 2022 року, не користувалися особливим успіхом. Тому до цього часу їх серйозно не сприймали. Це стосується переважно результативності окремих атак, адже більшість з них виявилася невдалими. Однак ефект від масового застосування таких "невдалих" дронів мав зовсім інший вплив.

Наприклад, перше бойове використання Shahed 131 або Shahed 136 (досі тривають суперечки щодо їх ідентифікації) сталося в 2019 році, коли хусити здійснили напад на саудівське нафтове родовище Абкайк. Втрати від одного з цих дронів виявилися незначними, хоча для систем протиповітряної оборони ці мішені були надто маленькими і вельми складними для виявлення.

Однак, через постійні удари дронів, ракет та інших повітряних засобів, які завдавали шкоди інфраструктурі, видобуток нафти в Саудівській Аравії скоротився на 5%. Враховуючи величину видобутку, це істотні втрати, які стали серйозним тягарем для саудитів, оскільки вони також витрачали значні кошти на підтримку легітимного уряду Ємену. У результаті, їм довелося вийти з громадянської війни в цій країні, де фактично контроль над більшістю території здобули хусити. Іран і його союзники здобули перемогу.

В Індійському океані сталася загадкова атака дрону на танкер Chem Pluto, що належить японським власникам. Хусити, які стверджували, що власники судна є євреями, нібито стояли за цим нападом. Проте атака відбулася занадто далеко від Ємену і занадто близько до іранського узбережжя. Схоже, що іранська сторона прагнула перевірити, чи зможе велике судно вийти з ладу в разі спроби "блокади" Перської затоки в контексті потенційного конфлікту зі США та Ізраїлем. Однак, офіційно жодна сторона не взяла на себе відповідальність за цей інцидент.

Втім, саме цю ірансько-єменську тактику ударів по нафтовій інфраструктурі намагалася минулого року практикувати Україна. Але, через спротив західної спільноти, ця практика з самого початку була дуже обмеженою, а потім майже зовсім зійшла нанівець. Лише подекуди зараз атакуються саме військові нафтобази, а не інфраструктура як така. Проте й без цього в українських аналогів "Шахедів" цілей у РФ вдосталь.

Власне, українці не просто адаптували іранський та російський досвід, який ті використовували проти нас, але пішли значно далі. Або, скоріше, зробили крок назад - до ізраїльської концепції дешевої високоточної зброї, а не засобу терору. Але з небувалою дешевизною.

В Україні є суттєвий дефіцит ракет, а їхня дальність обмежена як технічними, так і політичними чинниками. Тому ми були змушені зосередитися на розвитку дронів не лише як на додатковому інструменті, а й як на альтернативі ракетам. В результаті, ми створили гібридний варіант "дронів-ракет", який фактично є спрощеною версією крилатих ракет.

Згідно з даними за травень, Україна розгортає більше різноманітних "далеких" безпілотників та дезінформаційних засобів на "болотних" територіях, ніж Кремль застосовує їх проти українських сил. Це очевидний прогрес. Проте даний факт викликає значно менше уваги, оскільки Росія свідомо атакує цивільні об'єкти, тоді як українські дії спрямовані на військові цілі.

Власне, Україна вже має не одну, а цілу низку як аналогів "Шахедів", так і інших за суттю та використанням виробів. Причому перші вітчизняні спроби зробити свою "довгу руку" відбулися ще 2021 року - це були БПЛА UJ-22 Airborne та UJ-23 Topaz, які використовувалися ще 2023 року, але поступово поступилися більш сучасним розробкам.

Чому нові дрони кращі? Бо шляхом все того ж зворотного інжинірингу українці розібрали вцілілі російські й іранські дрони, подумали-подумали, та й покращили. Так, загалом у нас та сама елементна база - китайська. Але є вже як власні розробки, так і доступ до західних технологій. Український дрон з тих же комплектуючих летить значно далі китайського.

Захід, до речі, серйозно зайнявся розвитком української дронової промисловості, зокрема, створенням вітчизняних аналогів "Шахедів". Європейські країни, особливо Великобританія, Німеччина та скандинавські держави, оцінили витрати та терміни виготовлення своїх "важких" і дорогих ракет. Після ретельного аналізу своїх військових бюджетів вони усвідомили, що українські продукти пропонують кращий баланс між ціною та якістю.

Високоточні дрони з України є відмінним способом для послаблення Росії, поки Європа займається переозброєнням. Вони також допоможуть Україні оперативно підвищити власну військову готовність у разі, якщо Кремль вирішить напасти на Балтійські країни чи острів Готланд. Варто зазначити, що масштабні навчання у Білорусі заплановані на вересень, а військові маневри вже проходять у Балтійському регіоні.

Сьогодні українські сили мають велику кількість "довгих" безпілотників, які активно використовуються для атак на території Росії та військові об'єкти на окупованих землях (лише у травні було запущено понад 5000 дронів). Цю нашу перевагу, відому як "карти", помітив навіть Дональд Трамп. Він, звісно, згадав і про Росію, але в хвилі обговорення "зради" ми не звернули увагу на важливий момент – Трамп вже говорить про війну в рівних умовах.

Щодо підсумків війни він висловлює думку: "Побачимо". Проте ще зовсім недавно на "перформансі" в Овальному кабінеті нам запевнили, що ми вже зазнали повної поразки і у нас "немає жодних козирів". Це невидимий, але "тектонічний" зсув у позиції Трампа та його команди.

Які продукти виготовляє Україна сьогодні? Ось кілька назв дронів середнього та далекого радіусу дії: "Бобер", "Лютий", "Морок", "Перун", "Пекло", "Рута", "Паляниця", "Барс" та інші. Зазначимо, що останні в цьому списку відносяться до категорії "ракета-дрон", що свідчить про повернення безпілотників до своїх витоків у вигляді V-1, але вже в новій, вдосконаленій формі.

Виробництво дронів налічує вже близько двадцяти різних моделей, які, вийшовши з "ясел" "Шахедів", стали значно більш ефективними і, що найважливіше, самодостатніми засобами ураження. Вони здатні конкурувати з крилатими ракетами, зберігаючи при цьому високу маневреність та низький рівень помітності.

У цьому й полягає сутність "революції" в даній сфері - недорогі дрон-ракети ставлять під сумнів не тільки традиційні засоби оборони та протиповітряну оборону, але й дорогі системи удару. Так виглядає асиметрична війна сьогодні.

Звісно, українці не знайдуть добрих слів для розробників "Шахедів". Але й недооцінювати значення цього "інструменту" не варто. Не дарма ми й самі концепцію дешевого далекобійного дрону адаптуємо й виводимо на інший рівень. Проте не в якості засобу терору, а як "високоточку", що змінює всю військову науку.

На жаль, росіяни разом з іранцями не залишаються на місці, оскільки мають значні фінансові ресурси та технологічну підтримку з боку Китаю. Проте ми все ще можемо покладатися на нашу креативність та конкурентоспроможний ринок, адже конкуренція стимулює розвиток. Окрім того, останніми місяцями ми отримали доступ до західних технологій та інвестицій, які активно надходять у цю сферу. Сподіваємося, що це допоможе нам зберегти перевагу над супротивником, фінансові можливості якого, навпаки, все більше обмежуються.