Кінець світу 2026: п'ять найвідоміших пророцтв про апокаліпсис – зображення.

Протягом всієї історії людство намагалося зазирнути в майбутнє та спрогнозувати кінець свого існування. Ідея апокаліпсису виникала в релігійних текстах, астрологічних працях, народних традиціях і навіть у сучасних теоріях змови. Цей фокус розкриє п’ять таких пророцтв, що пов'язані з 21 грудня – днем, який у популярній культурі вже встиг стати синонімом "можливого кінця світу".

Протягом історії людства неодноразово робилися спроби передбачити кінець світу: одні керувалися релігійними переконаннями, інші — езотеричними чи астрологічними теоріями. Хоча жодне з цих пророчеств не здійснилося, вони залишили глибокий слід у нашій колективній свідомості та культурних наративах. У статті Фокуса розглядається найвідоміша п'ятірка таких пророцтв.

Туманні передбачення майбутнього Нострадамуса

Французький астролог XVI століття Мішель де Нотрдам, більш відомий як Нострадамус, залишив свій слід в історії завдяки своїй збірці поетичних катренів під назвою "Пророцтва". Його твори не містять ясних дат або чітких описів подій, але саме ця неоднозначність стала причиною численних інтерпретацій.

Після кожної масштабної війни або катастрофи завжди знаходяться особи, які вважають, що можуть розпізнати подію в пророцтвах Нострадамуса. Проте, історики одностайні в своїй оцінці: більшість з цих інтерпретацій є спробами адаптувати невизначені образи під вже відомі факти, а не реальними прогнозами апокаліпсису.

Незважаючи на це, пророцтва Нострадамуса продовжують бути джерелом численних спекуляцій, зокрема в контексті теорій змови. Проте, ці прогнози не проходять перевірку професійних дослідників і науковців, як вже зазначалося раніше.

Маяйский календарь

Одна з найгучніших апокаліптичних історій сучасності пов'язана з датою 21 грудня 2012 року. Вона збіглася із завершенням одного з великих циклів календаря цивілізації майя, коли мав статися перехід від старої епохи П'ятого Сонця, бога Тонатіу.

У загальному сприйнятті це сприймалося як ознака неминучого знищення Землі — від космічних катаклізмів до масштабних тектонічних зсувів. Однак насправді експерти з культури майя роз’яснювали, що закінчення циклу вказувало лише на початок нового відліку часу.

Історики також стверджують, що розраховані дати вказували на зміну тисячоліть у календарях різних народів і перехід до нових систем літочислення чи епох. Таким чином, у відомому календарі не було закладено жодних апокаліптичних значень.

Планета Нібіру – це таємнича світила, про яку ходять численні легенди та теорії.

Паралельно з історією 2012 року в інтернеті активно поширювалася теорія про загадкову планету Нібіру (або Планета Ікс), яка нібито мала зіткнутися із Землею. Саме її падіння, як нібито йдеться в цій теорії, мало спричинити загибель людства.

Цей сценарій не має жодних наукових підстав: астрономи не раз підкреслювали, що об'єкт таких розмірів був би виявлений задовго до того, як загроза стала б актуальною. Більше того, астрономи постійно моніторять траєкторії космічних тіл та їх можливе наближення до Землі у разі потенційної колізії.

Незважаючи на це, міф про Нібіру постійно "з'являється" у нових варіаціях — зокрема, існують теорії про те, що під цією оповіддю приховані інші небесні об'єкти, які наближаються до Землі. Проте науковці вважають, що концепція космічного кінця людської цивілізації залишається надзвичайно актуальною.

Апокаліпсис та християнська есхатологія

У християнській традиції концепція кінця світу розглядається через призму есхатології, що є вченням про "останні часи". Зокрема, у біблійній Книзі Одкровення представлені численні катастрофічні події, які в culminate в Армагеддоні та Страшному суді.

За час існування цієї релігії протягом 2000 років, різні християнські священники, теологи та представники церкви, різні шарлатани та нечисті на руку "пророки" говорили про неуникне втілення кінця світу. Як приклад, це стосується знаменитих пророцтв святого Малахія 12 сторіччя про імена 112 пап, а останнім мав бути нібито покійний папа Франциск, після якого, мовляв, настане кінець святу.

Однак обрання новим понтифіком Льва XIV поставило під сумнів чинність пророцтва. Історики та фахівці говорять, що протягом століть багато таких текстів тлумачилися по-різному -- від суто символічного розуміння до буквального очікування катастрофи.

Біблійні символи відіграють ключову роль у формуванні сучасного сприйняття Апокаліпсису в західній культурі. Дослідники та теологи зазначають, що намагання інтерпретувати біблійні пророцтва часто є результатом відвертих маніпуляцій, які переслідують мету збагачення і використовують людські страхи для спекуляцій.

Сонячне затемнення 2024 року та апокаліптичні прогнози

На початку 2024 року в соціальних мережах набрала популярності теорія, згідно з якою повне сонячне затемнення, що відбудеться 8 квітня, може стати знаковою подією, що передвіщає кінець світу. Цю ідею пов'язували з біблійними пророцтвами, "знаками з небес" і можливими глобальними катастрофами, підкреслюючи, що траєкторія затемнення проляже через територію США.

У характерному для подібних оповідей стилі до сюжету було включено війни, економічні труднощі та давні містичні писання. Проте, насправді, затемнення являло собою звичайне астрономічне явище, яке наука змогла передбачити з великою точністю.

Жодних катастроф воно не спричинило: після кількох хвилин темряви день просто продовжився. Подібні страхи виникають не вперше -- у різні епохи затемнення сприймалися як поганий знак, задовго до появи сучасної астрономії.

Раніше Фокус публікував інформацію про те, яким же буде кінець світу для людства. Тепер фахівці діляться своїми прогнозами щодо того, як насправді виглядатиме апокаліпсис і що чекає на людей в майбутньому.

Незабаром стало відомо, чим займуться люди в разі, якщо дізнаються про загрозу катастрофи. Отримані результати вказують на те, що це було цілком передбачувано.