Кішок почали одомашнювати значно пізніше, аніж вважалося раніше: до цього з ними траплялися жахливі речі.
Свіже дослідження вказує на те, що кішки могли бути вперше приручені в Стародавньому Єгипті або в інших частинах Північної Африки значно пізніше, ніж вважалося раніше. В результаті цього, домашні кішки почали активно розповсюджуватися по Європі.
Дослідження з'явилося на платформі препринтів bioRxiv, повідомляє Live Science.
У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин із царини науки!
Сьогодні існує думка, що домашні кішки (Felis catus) мають свої корені в африканських диких кішках (Felis lybica). Проте точний час і місце, де ці дикі представники стали домашніми улюбленцями, залишаються предметом дискусій серед дослідників. Одна з провідних гіпотез стверджує, що одомашнення кішок відбулося на території Близького Сходу, зокрема в регіоні, відомому як Левант, розташованому біля східного берега Середземного моря. Відповідно до цієї теорії, процес перетворення диких кішок на домашніх тривав приблизно від 12 000 до 5 000 років тому.
Цей регіон вважається одним із перших місць, де з'явилося сільське господарство. Існує теорія, що в період переходу від життя мисливців та збирачів до агрокультури, люди зіткнулися з серйозною проблемою: гризуни, які поїдали їхній урожай. Щоб впоратися з цією небезпекою, древні люди почали приручати кішок, які були природженими мисливцями на гризунів. Ця гіпотеза підкріплюється археологічними знахідками: залишки кішки були знайдені в похованні людини на Кіпрі, датованому приблизно 10 000 років тому.
Проте дослідники нового дослідження мають іншу точку зору, вважаючи, що процес одомашнення кішок розпочався набагато пізніше. За їхніми даними, рештки кішок, знайдені в людських похованнях, насправді належать диким представникам цього виду. Генетичні дослідження виявили, що кішки, виявлені в стародавніх могилах Європи та Туреччини, не є безпосередніми пращурами сучасних домашніх кішок. Виявлені екземпляри належать до європейської дикої кішки (Felis silvestris), яка схрещувалася з африканськими дикими кішками в районах їхнього спільного проживання.
Вчені вважають, що м'ясо цих кішок люди використовували як їжу, їхню шкуру використовували як прикрасу для одягу, а також кішок приносили в жертву божествам. Вчені вважають, що одомашнення кішок відбулося або в Єгипті, або в іншій частині Північної Африки. Дослідження показало, що сучасні домашні кішки генетично найбільше схожі на африканських диких кішок із Тунісу.
Одночасно вчені вважають, що процес одомашнення кішок розпочався приблизно 3000 років тому в Стародавньому Єгипті. На початкових етапах ці тварини вважалися священними і стали об'єктом поклоніння в рамках культу богині Баст, яка символізувала родючість, здоров'я та захист від негативних сил. Цю богиню зображали у вигляді жінки з котячою головою.
На основі значного обсягу археологічних знахідок дослідники дійшли висновку, що Стародавній Єгипет відігравав ключову роль у процесі одомашнення кішок на території Північної Африки. Вважається, що спочатку ці тварини вирощувалися для виготовлення ритуальних мумій, але згодом почали використовувати їх для боротьби з гризунами, що призвело до їх перетворення на домашніх улюбленців.
За словами науковців, домашні кішки прибули з Єгипту до Європи через торгові шляхи кілька сотень років тому. Вони набули великої популярності на континенті в часи розквіту давньогрецької, а згодом і давньоримської цивілізацій, що відбувалося понад дві тисячі років тому.
Як повідомляв Фокус, існує безліч міфів щодо поведінки котів, і тепер науковці дійшли висновку, що людям слід перестати давати своїм улюбленцям молоко — кішки насправді не повинні його вживати.
Також Фокус повідомляв, що кішки та собаки еволюціонують у незвичайний спосіб, наближаючись один до одного, і на це є певні причини.