Кістки мамонта, які пролежали в музеї протягом 75 років, виявилися належними несподіваному виду тварини (фото)

Скам'янілі хребці, які, як передбачалося, належать шерстистому мамонту, насправді належать зовсім іншій і несподіваній тварині.

У 1951 році в глибині Аляски, в доісторичному географічному регіоні Берингія, археологи вперше натрапили на дві пластинки хребців ссавця. Спочатку, враховуючи значні розміри хребців та численні знахідки кісток мамонтів у цьому районі, дослідники припустили, що ці скам'янілі залишки належать шерстистому мамонту (Mammuthus primigenius). Кістки були передані до музею Університету штату Аляска, де зберігалися протягом 75 років. Нещодавно вчені провели радіовуглецевий аналіз цих скам'янілостей, що призвело до виникнення більшої кількості запитань, ніж отриманих відповідей. Результати дослідження були опубліковані в журналі Journal of Quaternary Science, повідомляє ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Радіовуглецеве датування кісток виявило, що їхній вік занадто малий для того, щоб бути частиною залишків шерстистого мамонта. Аналіз ізотопів вуглецю виявив, що ці кістки мають вік приблизно 2000-3000 років. Водночас, мамонти вважаються вимерлими приблизно 13 000 років тому, за винятком деяких ізольованих груп, які проіснували до приблизно 4000 років тому.

Якщо ці знахідки дійсно є кістками мамонта, то вони представляють собою наймолодші залишки цих істот, які коли-небудь знаходили. Спершу вчені так і вважали. Однак автори дослідження вирішили провести додаткові перевірки, щоб впевнитися у правильності визначення виду тварини, до якої належали ці хребці.

Виявилося, що кістки містять вищі рівні ізотопів азоту-15 і вуглецю-13, ніж можна було б очікувати від травоїдної сухопутної тварини, такої як шерстистий мамонт. Ці ізотопи частіше зустрічаються в кістках морських тварин.

Після цього вчені вирішили провести порівняльний аналіз ДНК. Вони порівняли ДНК, виявлену в кістках імовірного мамонта, з ДНК японського кита (Eubalaena japonica) і північного малого смугастика (Balaenoptera acutorostrata), виду вусатих китів.

Виявилося, що знайдені хребці належать до давнього кита. Проте дослідникам довелося зіткнутися з ще однією таємницею. Як же залишки цього кита, що датується понад тисячею років, опинилися в глибині Аляски, більш ніж за 400 км від найближчого моря?

У науковому середовищі існує два можливих пояснення цього феномену. Перше з них свідчить про те, що кити могли добратися до внутрішніх районів Аляски через давні затоки та річки, проте це виглядає вкрай малоймовірно через величезні розміри цих морських ссавців і обмеженість внутрішніх вод Аляски. Інша версія стверджує, що кістки могли бути перенесені з віддалених прибережних територій давніми людьми. Проте остаточного пояснення поки що не існує. У будь-якому випадку, дослідники встановили, що не знайшли останки найновіших вимерлих мамонтів.

Як уже писав Фокус, вперше вчені успішно секвенували РНК шерстистого мамонта, зруйнувавши припущення про те, що ця генетична молекула не могла зберегтися протягом майже 40 000 років.

Фокус також повідомляв, що Homo erectus не був першим представником людського роду, який залишив Африку 1,8 мільйона років тому. Це підтвердив новий аналіз загадкових черепів, виявлених у Грузії.