Китай зробив крок у напрямку конкуренції з Трампом, створивши національну систему штучного інтелекту.

У Китаї оголосили старт потужної системи штучного інтелекту, яка напряму під'єднана до національної мережі суперкомп'ютерів і здатна самостійно виконувати складні наукові дослідження. Пекінська технічна програма випередила анонсовану Дональдом Трампом реалізацію американського ШІ-проєкту Genesis Mission.

Цю інформацію оприлюднив науковий журнал Interesting Engineering. Офіційне відкриття відбулося 23 грудня, всього через кілька тижнів після того, як США анонсували свою ініціативу.

Нова платформа працює на загальнонаціональному рівні та вже доступна для понад тисячі китайських установ. На відміну від ШІ-асистентів, система може сама планувати й виконувати наукові завдання: від постановки завдання до звіту.

"Платформа приймає прості інструкції звичайною мовою і майже без участі людини виконує повний цикл дослідження. Вона розбиває завдання на етапи, розподіляє обчислювальні ресурси, запускає симуляції, аналізує великі масиви даних і формує підсумкові наукові звіти", - йдеться у матеріалі.

Розробники зазначили, що цей продукт не є просто пасивним інструментом, а виступає як самостійний "асистент" для виконання науково-освітніх завдань. Вони підкреслили, що використання моделі суттєво знижує витрати часу.

"Завдання, що колись вимагало цілого дня, тепер можна завершити приблизно за годину", - відзначають автори.

Наразі підтримується близько 100 наукових сценаріїв, які охоплюють матеріалознавство, біотехнології та промисловий ШІ. Мета полягає в автоматизації процесів, пришвидшенні відкриттів, зменшенні навантаження на людей через рутинні, але ресурсомісткі робочі процеси.

За проєкт відповідає Національна мережа суперкомп'ютерів Китаю SCNet, яка об'єднує понад 30 суперкомп'ютерних центрів та дозволяє гнучко розподіляти обчислювальні потужності за потребами юзера. Її запустили у 2023 році як частину стратегії з об'єднання суперкомп'ютерних та інтелектуальних обчислень, а презентацію провели у квітні 2024 року в технопарку "Біньхай" у Тяньцзіні. Мережа вже активно обслуговує китайські держустанови, бізнес, університети й наукові центри.

Дозволення Штучному Інтелекту безпосереднього доступу до цієї інфраструктури свідчить про перехід від дослідницьких проектів до широкомасштабного впровадження подібних систем у науковій сфері.

Учасники проєкту висловлюють думки про значну зміну в науковій сфері. Цянь Депей, член Китайської академії наук та лідер експертної групи SCNet, зазначив, що "наукові дослідження переходять від елементарних розрахунків до відкриттів, які стимулюються штучним інтелектом".

Дослідник підкреслив, що новітні ШІ-агенти об'єднують розрізнені інструменти, дані та обчислювальні потужності, що сприяє прискоренню впровадження інновацій у науковій сфері.

Інші фахівці наголошують: зміни стосуються не лише технологій. Як пояснив заступник директора Центру досліджень високопродуктивних обчислень Цао Чженьнань, "ШІ для науки не тільки технічний шлях, а й трансформація організованих досліджень".

Китайський проект виник на фоні зростаючої конкуренції зі Сполученими Штатами в галузі штучного інтелекту та комп'ютерних технологій. У листопаді минулого року президент США Дональд Трамп анонсував ініціативу "ШІ-Манхеттенський проект" під назвою Genesis Mission, що реалізується під егідою Міністерства енергетики США.

Він передбачає навчання потужних ШІ-агентів на федеральних суперкомп'ютерах та великих масивах державних наукових даних. Трамп заявив, що місія має "інвестувати в науку з підтримкою ШІ, щоб прискорити науковий прогрес" і посилити "технологічне лідерство США". Попри це, спецпроєкт обмежений жорсткими термінами, зокрема вимогою показати перші результати протягом 270 днів.

Передчасний запуск китайської системи піднімає питання щодо потенційних ризиків, зазначається в статті. Безпосередній доступ штучного інтелекту до національних суперкомп'ютерів може становити загрозу для безпеки конфіденційних даних, збільшувати ймовірність кібератак або надавати доступ до інформації, що стосується військових систем.