Коли малюки відчувають гнів до своїх батьків – що являє собою невидима сімейна агресія?

Фізична агресія дітей щодо батьків звучить як щось виняткове, проте наука каже інакше, про це розповіло видання News Medical. Згідно з масштабним дослідженням Університету Цюриха, майже кожен третій підліток (32,5%) хоча б раз у віці від 11 до 24 років зізнався у фізичній агресії щодо батьків, це могли бути поштовхи, удари чи кидання предметів.

Дослідження тривало близько 20 років і включало понад 1500 учасників, яких спостерігали з початку підліткового віку до молодості. Важливо зазначити, що в більшості випадків мова йде про окремі епізоди, які виникають на фоні емоційних конфліктів у період статевого дозрівання. Ми не маємо на увазі систематичне насильство чи "проблемних дітей".

Максимальний показник агресивних проявів спостерігається у 13-річному віці, коли приблизно 15% підлітків відзначають такі ситуації. Зі збільшенням віку ця частота різко знижується і до 24 років стабілізується приблизно на рівні 5%.

Це суттєвий сигнал для батьків, що підліткова агресія може бути частиною розвитку, а не остаточним вироком. Проте, вчених насторожило інше: двоє з п'яти молодих людей, які виявляли агресивну поведінку, робили це не вперше.

Цікаво, що соціальний статус, освітній рівень батьків та фінансове становище не є ключовими чинниками в цій ситуації. Проблема спостерігається у всіх соціальних групах. Натомість, дослідження виявило конкретні ризикові фактори:

Попри тривожні цифри, дослідження дає багато надії.

Суперечки між підлітками і їхніми батьками є звичним явищем, а іноді навіть важливим елементом особистісного зростання. Проте фахівці рекомендують бути уважними, коли:

Це вже не "переросте саме", а червоний прапорець.

Підліткова агресія не є чимось незвичайним, а скоріше складним сигналом, що свідчить про емоційний стан, міжособистісні стосунки та навколишнє середовище. Такі випадки, як правило, є тимчасовими, але саме атмосфера в сім'ї, методи виховання та вміння управляти емоціями відіграють ключову роль у визначенні того, чи зникне ця проблема, чи стане постійною. Головне:

Здорові дорослі формуються в середовищі, де складні емоції не пригнічуються, а стають уроками для життя.