Коли уява обігнала науку: 198 років з дня народження Жуля Верна – автора пророцтв, які стали реальністю.

Сьогодні, 8 лютого, ми відзначаємо 198-річчя з дня народження видатного французького письменника-фантаста Жуля Верна, який залишив незабутній слід у світовій літературі.

Цей всесвітньовідомий автор, якого часто називають "батьком наукової фантастики", не просто розважав читачів захопливими пригодами - він передбачив десятки технологічних досягнень, які стали реальністю лише через десятиліття чи навіть століття. Більше про це розповість Еспресо.

молодий Жуль Верн, фото: Вікіпедія

Жюль Габріель Верн з'явився на світ 8 лютого 1828 року в Нанті, французькому портовому місті, яке славилось своєю заможною адвокатською родиною. Його дитинство було оточене кораблями, моряками та захоплюючими історіями про віддалені країни, адже Нант був важливим торговим вузлом, який процвітав завдяки колоніальним експедиціям та морській торгівлі.

Тому й недивно, що юнак прагнув до безкраїх морських просторов, але батько наполягав на виборі юридичної професії.

Він здобував освіту в ліцеї, а згодом продовжив навчання у Парижі, де вивчав право. Проте справжнє покликання знайшов у світі літератури та театру. На початку своєї кар'єри Верн створював п'єси, лібрето для опер та короткі розповіді. Проте справжній перелом у його творчості стався в 1863 році, коли видавець П'єр-Жюль Етцель випустив його роман "П'ять тижнів на повітряній кулі". Ця книга, що поєднала наукові факти, географічні дослідження та пригодницький сюжет, стала справжнім хітом і здобула величезну популярність.

Тоді Жюль Верн уклав тривалий контракт з Етцелем і розпочав випускати 2-3 романи щороку. Так народилася серія "Надзвичайні подорожі", що налічує понад 60 творів. Серед найвідоміших романів можна відзначити "Діти капітана Гранта", "20 000 льє під водою", "Таємничий острів", "Навколо світу за 80 днів", "З Землі на Місяць" та інші його видатні роботи.

Важливо зазначити, що Жюль Верн творив в епоху бурхливого наукового прогресу: парові двигуни, залізничний транспорт, телеграф, перші підводні човни та електрика. Верн уважно ознайомлювався з науковими дослідженнями, спілкувався з інженерами та географами. Саме тому його твори не лише вражали уяву, але й сприяли популяризації знань.

Твори Жуля Верна залишаються актуальними з однієї простої причини: він не вдавався до моралізаторства, а натомість захоплював читачів, відкриваючи світ, у якому сила особистого таланту та розуму має здатність змінювати долю.

Його герої - не якісь суперлюди, а інженери, науковці, мандрівники, які покладаються на розум, знання і витримку. Для дітей це - історії пригод, подорожей і відкриттів. Для дорослих - розмова про відповідальність науки, ціну прогресу і межі людських амбіцій.

До того ж Верн писав простою, динамічною мовою, але ніколи не спрощував ідеї. Саме тому його читають як і 10 років, так і перечитують у 40.

Загалом, як кажуть критики, книги Верна поєднують три ключові елементи, які важливі для широкої аудиторії: пригодницький сюжет (небезпеки, подорожі, героїзм, боротьба з природою, наукова достовірність (автор пояснював реальні фізичні закони, географію, техніку) та оптимізм і віра в прогрес (людина завдяки знанням підкорює океани, небо, космос).

Не дивно, що багато іменитих інтересів, космонавтів, вчених (включно з членами екіпажу "Аполлона", що доставив людей на Місяць) зізнавалися, що саме романи Верна надихнули їх обрати технічні спеціальності.

"Наутилус" -- американський перший у світі підводний човен з ядерним реактором, названий на честь корабля з роману Жуля Верна, фото: Вікіпедія

Жуль Верн не був винахідником у традиційному розумінні, але його творчість передбачала багато технологічних досягнень. Ось кілька найбільш знакових прикладів:

Електричний підводний човен, описаний у книзі Жуля Верна "20 000 льє під водою" (видана в 1870 році), - це "Наутилус" під командуванням капітана Немо, який оснащений електродвигуном, має автономність та глибинні прилади. Хоча перший реальний електричний підводний човен з'явився в кінці XIX століття, сучасні атомні підводні човни, які найкраще відповідають концепції "Наутилуса", були створені лише в середині ХХ століття. Тому не дивно, що перший у світі атомний підводний човен, введений до складу ВМС США у 1954 році, отримав символічну назву "Наутилус".

Політ на Місяць ("З Землі на Місяць", 1865) - як не дивно, старт відбувся з Флориди, капсула для трьох людей, повернення в океан, близькі розрахунки часу польоту (близько 97 годин). Аполлон-11 у 1969-му реалізував майже ідентичний сценарій, адже з мису Канаверал у Флориді надмасивна ракета Старун V підняла і доставила на Місяць теж трьох космонавтів.

Вертоліт ("Робур-Завойовник", 1886) - апарат з гвинтами для вертикального зльоту, який вперше з'явився лише в 1939 році, завдяки українському інженеру Ігорю Сікорському. Кажуть, що саме ідея Жуля Верна, а також роботи Леонардо Да Вінчі надихнули розробника родом з Києва.

Телебачення, відеозв’язок і навіть інтернет - у пізніших творах художньої літератури описується процес передачі зображень та звуку на відстань. Перші спроби реалізації таких ідей розпочалися у 20-30-х роках минулого століття, але на їхнє широке впровадження та спрощення знадобилося кілька десятиліть. Крім того, автори-фантасти згадували про пристрої, здатні швидко передавати інформацію, що стало прообразом сучасного інтернету.

Також Жулю Верну приписують: електричний стілець, акваланг, ескалатори, метро, синтезатори музики, відеоконференції, сонячні вітрила - усе це з'явилося в його книгах задовго до появи в реальному світі.

Деякі дослідники вважають, що з приблизно 108 фантастичних ідей Верна лише близько 10 так і не реалізувалися.

класичне зображення Жуля Верна, фото: Вікіпедія

Одне з найзахопливіших передбачень можна знайти в романі "Париж XX століття", який був написаний у 1863 році, але побачив світ лише у 1994-му. Видавець вважав його занадто безнадійним і відмовився від публікації. Ця книга є справжньою аномалією в творчості Жуля Верна: вона довго залишалася в архівах і тривалий час вважалася втраченим твором. У романі автор малює антиутопічний світ, в якому звучать певні застереження щодо науки — тема, що нехарактерна для інших його творів.

У книзі описано Париж 1960 року в якому є: автомобілі на бензині та заправки, метро та швидкісні поїзди, хмарочоси з ліфтами, всюди електричне освітлення вулиць, факсимільний зв'язок (прообраз факсу та інтернету), масова вища освіта, універсальні магазини, електронна музика та записуюча індустрія, а також зброя масового ураження (ядерні бомби ще до їх появи), через яку війни стають неможливими (страх взаємного знищення).

Водночас Верн показав і темний бік через занепад гуманітарних наук, панування комерції, втрату поезії та мистецтва. Це один з перших антиутопічних поглядів на технологічний прогрес.

У останні роки свого життя Жюль Верн, який завжди мав запал до подорожей—як уявних, так і справжніх—змушений був назавжди відмовитися від них унаслідок трагічної події. 9 березня 1886 року його 26-річний племінник Гастон Верн (син брата Поля), що страждав на тяжкий психічний розлад, двічі вистрілив у свого дядька з револьвера. Перша куля пролетіла повз, але друга влучила в ногу, завдавши серйозної травми. Це поранення стало причиною постійної кульгавості, сильного болю та ускладнень, які зробили неможливим пересування без милиць або тростини. Таким чином, фізичні можливості Жуля Верна значно звузилися, але він не припинив своєї творчої діяльності.

Тож у віці 77 років, Жуль Верн помер у 1905 році, так і не побачивши більшості своїх "пророцтв", які стали звичними у ХХ столітті та які успадкували та вдосконалили у ХХІ. Але його спадщина досі жива: мільйони читачів по всьому світу, книги досі продаються, фільми по них досі знімаються, а його ідеї й далі надихають як дітей, так і дорослих. Французький письменник показав, що фантазія, підкріплена знаннями, здатна передбачати майбутнє - і робить його ближчим.