Коли кожна пляшка вина стає справжнім шедевром. Подорож до світу крафтового виноробства "Дрюківські вина".

Фізик за першим дипломом, дніпрянин Юрій Колесник ніколи не мріяв про власну виноробню. Аж поки не придбав будинок у селі. На подвір'ї рясніла ягодами "лідія", тож спокуса зробити вино виявилася непереборною.

Результат не задовольнив винороба-початківця, проте садити інший виноград він не став. Наступного року знайшов на півдні України виноградарів і замість столового винограду придбав урожай перевірених технічних сортів.

"Я хотів зробити справжнє сухе вино, а це можливо лише з правильним технічними винними сортами", - згадує Колесник. З того часу минуло 14 років і хобі стало справжнім бізнесом. Проте його засновник упевнений: аби створювати вина, не можна бути винятково підприємцем - треба бути трохи чарівником.

Могилів, розташоване в Дніпропетровській області, є історичним козацьким селом, яке знаходиться на лівому березі річки Оріль. Це поселення віддалене на 400 км від столиці України, Києва. Щоб потрапити сюди, спочатку слід доїхати до Дніпра, а потім повернутися назад, тому оптимальним варіантом буде подорож автомобілем, яка займе близько п’яти годин.

Інший варіант для подорожі - приєднатися до екскурсійної групи, адже на території садиби розташований дегустаційний павільйон. Цю будівлю зведено у 2021 році, а перші дегустації відбувалися в ресторанах міста. "Я й досі організовую для мешканців Дніпра три сезонні дегустації, а наприкінці зими - велику щорічну дегустацію молодих вин з останнього врожаю. Всі бажаючі просто не вміщаються", - розповідає Колесник.

Перший "дебют" вимагав ретельної підготовки: замість пластикових пляшок вино потрібно було налити у скляні ємності та закрити їх корками, створити етикетки та вигадати назву.

Від місцевих мешканців винороб часто чув термін "Дрюківка" (з акцентом на літеру "і"). Саме так вони визначали ту частину села, де він купив свій будинок. Ніхто не міг пояснити походження цієї назви, і навіть в музеї не змогли прояснити цю загадку.

Ця місцевість має свою унікальність. Річка слугувала кордоном між Військом Запорозьким Низовим і реєстровими козаками. У 1790 році в селі налічувалося 50 дворів, церква та винний склад. Я був вражений цим. Мої друзі знайшли карту 1869 року, на якій Могилів вже виглядав як досить значне село, а нижче за течією можна було побачити "хутір Дрюківка" та "Юр'ївка-Дрюківка". Дрюківка — це назва козацького зимівника, тож я вирішив назвати свої вина "Дрюківські", - розповідає винороб.

Як тільки вина отримали належне оформлення, з'явилася можливість брати участь у фестивалях і ярмарках. Особливим моментом для Колесника став перший Національний форум виноробів, який було ініційовано та співорганізовано "Українською правдою".

Тоді він зустрівся з журналістом УП Павлом Шереметом, який добре розумівся на українському виноробстві та активно підтримував ініціативу щодо полегшення законодавства для малих виробників. Форум відбувся 24 лютого 2016 року, а в липні Шеремет трагічно загинув. Восени того ж року в Україні було скасовано ліцензію на оптову торгівлю вином з власної сировини для дрібних господарств.

"Це була надзвичайно комунікабельна людина. Ми спілкувалися, він розповідав, як поїхав з Білорусі. Наприкінці заходу я йому кажу: "Пашо, ходімо, я тобі такий коньяк покажу!". Дядько з Херсона привіз дійсно шикарний семирічний коньяк. Він спробував того коньяку і поніс пригощати якогось депутата.

Я підводив його до інших учасників і з кожним він знаходив спільну мову. Коли я дізнався про теракт, я був шокований. Ця людина була світла. Просто бачилося, як він надихає на життя. Він був надзвичайно позитивний, точний у своїх висловлюваннях, справжній журналіст", - згадує Колесник.

Фестивалі стали для підприємця вікном у світ виноробства. Протягом трьох років він подорожував всією Україною, а в 2019 році на Всеукраїнському дегустаційному форумі крафтових вин "Галицька лоза" здобув "срібну" медаль за своє червоне вино, виготовлене з сорту сапераві.

На змаганні "Одеський залив", яке відбулося в Одеській державній академії харчових технологій (тепер відомій як Одеський національний технологічний університет), "Дрюківські вина" здобули срібну медаль за сапераві та золоту медаль за сухе бастардо.

Я був у захваті! Ось вони, перші медалі, які стали для мене справжнім сюрпризом. Організаторки конкурсу, Оксана Ткаченко та Наталя Каменева (професорки ОНТУ), втілили революційний підхід, запросивши не лише відомі бренди, такі як "Коблево", "Шабо" чи "Шато Чизай", але й невеличкі виноробні, часто ті, що працюють у тіні, які реалізують свої вина на фестивалях.

У результаті "монстри" забрали половину медалей, тоді як інша половина дісталася крафтовикам. Це засвідчує, що ми рухаємося в правильному напрямку. Використовуючи старе обладнання, ми виготовляємо невеликі партії і досягаємо досить вражаючих результатів", - ділиться Колесник.

В Одесі винороб здобув не лише призові місця, а й отримав привабливу пропозицію, від якої не зміг відмовитися: вступити до магістратури університету та здобути освіту за спеціальністю "Технології виробництв бродіння, напоїв та виноробства".

"Я дав свою згоду. Сплатив за навчання і вирушив до університету. Протягом двох тижнів я перебував в Одесі на сесії. Як молодий студент, метушився з одного заліку до їдальні, а потім - на семінар. На жаль, це була єдина така сесія, адже далі розпочалася пандемія ковід", - з ностальгією згадує Юрій.

Він переконаний, що два роки навчання в університеті стали успішною інвестицією в його професійні навички. Хоча деякі корисні поради можна отримати від колег або на семінарах, формальна освіта допомагає структурувати знання та розвивати усвідомлення ключових етапів виноробного процесу.

"Я усвідомив безліч аспектів, зокрема, що окислення білого вина є серйозною проблемою в виноробстві. Не менш важливим є процес стабілізації напою під час розливу на продаж. Важливо, щоб осад не утворювався, а також щоб у вині не було помутнінь. Крім того, я навчився тонкощам оклеювання продукції," - ділиться своїми знаннями власник "Дрюківських вин".

Для себе він з'ясував аспекти, які визначають результат у виноробстві.

По-перше, виноград є єдиною рослиною, перетворенням якої на вино займається окрема наука під назвою енологія. У світі налічується понад 10 тисяч сортів цього плоду.

Другий - виноробство є найбільш інтелектуальною галуззю харчопрому, адже з однієї партії ягід два винороби можуть зробити абсолютно різні вина.

Третій - вино є найскладнішим харчовим продуктом. Складніше за вино - кров. У червоному вині знайшли найпотужніший антиоксидант у світі - ресвератрол.

Паралельно з поліпшенням технологічних процесів Колесник також прагне оновити своє обладнання. У його розпорядженні є старий кошиковий прес та базова дробарка з гребневідділювачем. Він має намір інвестувати в придбання гідравлічного преса об’ємом 200 літрів (вартість близько 180-200 тис. грн), дробарки з насосом для перекачування сусла (приблизно 150 тис. грн), а також нових ємностей.

"Фінансові питання є важливим викликом. У країнах Європейського Союзу, якщо винороб модернізує своє обладнання, він може отримати повернення від 50 до 80% витрат. Це означає, що вартість нового устаткування може зменшитися до 50% або навіть до 20%. Хоча в ЄС процеси часто супроводжуються бюрократією і складними процедурами, фінансування виявляється більш доступним," - коментує підприємець.

Він інвестує власні кошти у розвиток свого виноробства та намагається отримати грант, оскільки переконаний, що якість вина безпосередньо пов'язана з технічним оснащенням. Проте крафтове виноробство в Україні стикається з низькою рентабельністю і повинно змагатися з більш доступними імпортними варіантами. Часто така діяльність залишається лише захопленням і не переходить у справжній бізнес.

Колеснику вдалося досягти гармонії у своїй справі. "Дрюківські вина" — це ліцензоване підприємство, яке функціонує як товариство з обмеженою відповідальністю. Це бізнес, який необхідно організувати так, щоб не лише інвестувати, а й отримувати прибуток. Він повинен розвиватися в стабільних умовах, але нині ситуація така, що ми ледве справляємося. Через війну обсяги продажів значно зменшилися, туристів обмаль, проте винороб має оптимізм: "Все буде добре".

В Україні запроваджено спрощені умови для крафтових виробників. З 1 січня вступив в силу закон "Про виноград, вино та продукти виноградарства", який містить нові правила щодо виробництва, маркування, обігу вина і вирощування винограду.

Професійна спільнота оцінила цей акт позитивно, але не обійшлося без критики. Документ наближає українські норми до європейських стандартів, надає можливість реєстрації власних географічних зазначень і водночас захищає вже існуючі (в Україні більше не зможуть виробляти місцеві коньяки та шампанські). Крім того, він створює відкриту систему через реєстрацію виноградників і виноробів у державному реєстрі.

Опоненти закону висловлюють занепокоєння, що в ньому закладено численні обмеження, які можуть гальмувати прогрес у виноробній сфері. Зокрема, документ регламентує кількість сортів винограду, дозволених для виробництва вина, і забороняє використання деяких, таких як північноамериканська ізабелла. У той же час, в Європейському Союзі її знову дозволяють, оскільки класичні європейські сорти не здатні адаптуватися до змін клімату.

У разі виявлення у винограднику сорту, що не відповідає вимогам закону, власник має викорчувати кущі. На це даються 15 років.

Колесник вважає, що робити остаточні висновки про новий закон і його наслідки для українського виноробства ще передчасно. Оскільки Україна прагне стати членом Європейського Союзу, виконання вимог євросоюзу врешті-решт стане необхідним.

"У Європейському Союзі існує чимало бюрократичних процедур, до яких ми ще не звикли. Мріємо про вільний ринок, але слід усвідомити, що ЄС функціонує як стабільний ринок зі своїми власними правилами. Ймовірніше за все, зміни в них не відбудуться, і нам доведеться адаптуватися. Безперечно, виноробство стане більш відкритим та зрозумілим як для держави, так і для споживачів. Хоча ми вже робимо чимало для досягнення цієї прозорості," - висловив свою думку виробник вина.

Згідно з його словами, Асоціація крафтових виноробів України вклала значні зусилля в створення нового законодавства, однак деякі недоліки все ще існують. Наприклад, підприємці зобов'язані щорічно сплачувати 30 тисяч гривень за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями. Це правило стосується крафтових виробників, які виготовляють свою продукцію з куплених виноматеріалів.

Проте клімат регіону не є ідеальним: виноград може замерзати. Колесник має експериментальний виноградник, де вирощуються цитронний Магарача та рубін Голодриги. Останній був виведений селекціонером Павлом Голодригою, який протягом десяти років очолював кримський Інститут виноградарства і виноробства "Магарач". На жаль, учений покінчив життя самогубством у грудні 1986 року, причинами якого вважають глибоку депресію, викликану антиалкогольною кампанією та масовим знищенням виноградників.

З 2022 року Колесник вирощує класичні рислінг, ркацителі, каберне і сапераві. Також планує освоїти ділянку з піщаними ґрунтами біля Орелі.

"Цей виноградник існує лише третій рік. На четвертий ми зможемо зібрати врожай і спробувати виготовити вино. Тільки на п'ятий рік він перестає бути молодим і стає більш зрілим. Тоді вже можна починати його активно навантажувати", - пояснює винороб.

Він закуповує приблизно 10 тонн винограду за сезон, серед яких п'ять сортів білого винограду (ркацителі, рислінг, мускат оттонель, сухолиманський білий та цитронний Магарача) і п'ять червоних (піно-меньє, одеський чорний, мерло, каберне та сапераві), які також підходять для виготовлення розе. До початку великої війни він отримував ягоди з Херсонщини, зокрема з окупованого Білозерка, але наразі купує виноград лише в Одеській області.

Щороку "Дрюківські вина" виробляють приблизно 4 тисячі літрів вина, що еквівалентно більш ніж 5 тисячам пляшок. Вартість однієї пляшки стартує від 300 гривень для сухого білого або рожевого вина.

Колесник пояснює: міг би робити вино "за одне євро", які часто можна зустріти в супермаркетах ЄС (для цього треба робити купажі з так званим другим вином), але такий підхід суперечить його філософії. "Крафт тим і відрізняється, що це штучний товар. Кожна пляшка - це витвір мистецтва", - аргументує винороб.

Найвищі цінові категорії його вин - це каберне 2022 року і мерло 2023 року, які оцінюються більш ніж у тисячу гривень. Ці напої принесли автору численні нагороди, включаючи бронзові медалі на міжнародному конкурсі Decanter World Wine Awards 2025.

Протягом двох десятиліть цей конкурс став відомим як платформа, яка визначає актуальні тенденції та найякісніші вина з усього світу. Щоб отримати можливість представити своє вино на оцінку журі, виробники повинні заздалегідь надіслати по чотири стандартні пляшки кожного зразка. У 2026 році прийом заявок триватиме до 17 березня, дегустації заплановані на травень, а результати оголосять у червні.

На національних конкурсах усе відбувається швидше: за кілька днів або тижнів.

"У 2025-му я вперше подав на лондонський Decanter три зразки червоних вин і отримав дві бронзові медалі. Це надихає та мотивує. Сподіваюся, що і в цьому році зможу взяти участь і щось отримати", - мріє Колесник.

У листопаді винороб приїжджав до Києва зі своїми винами. На фестивалях їх можна було впізнати за яскравими зображеннями бабок на етикетках. Ці малюнки створила художниця Ірина Мамаєва, і вони також відображають особливості регіону, де розташована винарня, адже ці комахи мешкають поблизу річки Оріль. Щоб зобразити бабок максимально реалістично, майстрині було важливо спостерігати їхню поведінку в природному середовищі.

"В вересневий день одна жінка вирішила запропонувати свою допомогу. Вона ступила у крижану воду річки і почала знімати: як бабка сидить, згорнувши свої крильця, як ніжно торкається до стеблин, як здіймається в політ. Я вибрав найкращі моменти та передав їх художниці," - ділиться своїми спогадами підприємець.

Окрім участі у публічних заходах, Колесник організував кілька приватних дегустацій. Серед запрошених гостей був доктор Рікардо Ф. Нуньєс — спадковий винороб і власник міжнародної компанії Vinos de La Luz. "Я був приємно здивований. Моє мерло 2023 року отримало 90 балів. За стобальною шкалою Паркера це виняткове вино, яке задовольнить справжніх поціновувачів українського крафту", — поділився винороб.

Мерло від "Дрюківських вин" вразило своєю щільною структурою і яскравим ароматом, що розпочинається соковитими нотами сливи, малини та ожини, поступово переходячи в відтінки ванілі та шоколаду. Це вино відзначається тривалим післясмаком та приголомшливим "третім носом": навіть після того, як у бокалі не залишиться ні краплі, скло ще довго утримуватиме теплий і солодкий аромат.

Цю властивість вина - демонструвати широку палітру нот - Колесник пояснює обставинами, які людина не здатна контролювати.