Косплей у Златополі: Як маленьке містечко на Харківщині перетворилося на осередок субкультури для молоді з великих міст.

"Якби я мав можливість обрати місце для свого народження, моїм вибором став би Златопіль."

З 2018 року в невеличкому містечку Златопіль (до 19 вересня 2024 року — Первомайський) на Харківщині організовують фестиваль косплею під назвою PokemonFest. У листопаді цього року фестиваль відбувся вперше з початку повномасштабної війни.

Косплей — це форма творчого самовираження, яка передбачає перевтілення учасників у персонажів з комп'ютерних ігор, коміксів, фільмів або аніме. Цей феномен виник у Японії в 70-х роках минулого століття і з часом здобув популярність у Європі. В Україні подібні заходи зазвичай проходять у обласних центрах, а найбільшим є Comic Con Ukraine, що проходить у Києві. Проте навіть Златопіль, до початку повномасштабної війни з населенням близько 30 тисяч осіб, також активно долучається до цього тренду.

Цьогорічний PokemonFest привернув увагу близько ста учасників, серед яких були не лише представники місцевої громади, а й гості з Харкова, Києва та Полтави. Щоб дістатися до місця проведення фестивалю, деякі з них орендували автобуси, а інші прокидалися о п'ятій ранку і подорожували електричкою кілька годин.

Liga.net відвідала PokemonFest, занурившись у фантастичні світи, спілкуючись з організаторами та учасниками фестивалю, а також з представницею місцевої адміністрації. Ми дослідили, як Златопіль перетворився на центр косплею, чому молодь обирає втілювати персонажів з аніме та відеоігор, як це допомагає їм зберігати психічне здоров'я під час війни і як такі заходи впливають на розвиток громади.

У суботній ранок молодь міста Златополя збирається біля сучасного Палацу культури "Хімік". Вестибюль поступово заповнюється юнаками та дівчатами. На перший погляд, вони виглядають досить звично. Але це враження незабаром зміниться.

Уже за півгодини вони перетворюються на героїв з казкових світів. У фойє палацу культури стає все більше яскравих персонажів з різних фандомів. Такі косплеєри називають твір або його серію, з якої походять їхні образи, наприклад, "Гаррі Поттер" або "Володар перснів". Оточуюча атмосфера настільки насичена кольорами та візуальними образами, що важко зосередитися на чомусь одному.

У вестибюлі ми зустрічаємо двох організаторок. Одну з них звати Злата — дівчина з рожевим волоссям у окулярах, чий ім’я відображає нову назву її рідного міста, яку нещодавно обрали після тривалих дебатів і восьми невдалих спроб змінити стару. Інша організаторка, Алла, одягнена у традиційну вишиванку. Обидві мають дуже обмежений час: окрім організаційних завдань, вони також братимуть участь у основній програмі — дефіле, де косплеєри покажуть свої костюми та продемонструють майстерність у різноманітних виступах.

Незабаром розпочнеться шоу. На сцені величезної зали Палацу культури з'являється ведучий, втілений у популярного персонажа манги та аніме, "найсильнішого мага століття" Сатору Ґоджо. На екрані позаду нього демонструються аматорські відеозаписи, на яких зображено військового та двох цивільних дівчат. Це співорганізатори фестивалю. Військовий служить у Збройних силах України вже два роки, а дівчата, хоча й виїхали за кордон, активно долучаються до організації заходу дистанційно.

Після хвилини тиші та виконання гімну України Сатору Ґоджо офіційно відкриває фестиваль. Зал наповнюється аплодисментами. Ведучий знайомить присутніх з членами журі, які отримали жартівливу назву "екзаменаційна комісія №666".

"Перша з цього списку — загадкова Темна Леді Магії, косплеєрка з величезним досвідом, майстриня крафту та тріумфаторка Fancon-2024! Зустрічайте Норіо! — вигукує він, представляючи також інших суддів: — Сірий кардинал "Oh, my Bets!", сценарист і режисер з 2017 року, автор численних переможних вистав на різних фестивалях! Привітайте — Майстра!"

Звучать аплодисменти та схвалення. Ведучий оголошує: "Отже, настав час почати іспит! Запрошуємо перших учасників. На сцену виходить команда під номером 37 — "Попаяні жмихуни" від Маrіо Team, що б це не означало! Вітаємо їх оплесками!"

З динаміків лунає мелодія в стилі восьмибітної музики. На сцені з'являються брати Маріо, герої всесвітньо відомої гри 80-х Super Mario Bros. Вбрання у них відповідно зелене та червоне, і вони влаштовують веселу виставу: стрибають по сцені, обіймаються та жартома "борються" з хвостатою персонажкою. Потім їх місце займають інші учасники шоу.

Більшість перформансів -- короткі, але влучні. Під оплески та схвальні крики глядачів косплеєри натхненно танцюють, співають, демонструють акторську майстерність та в будь-який можливий спосіб втілюють своїх улюблених персонажів з аніме, манги, відеоігор і фільмів. Під час виступів лунають інструментальні саундтреки й навіть She Wants Revenge та Mr.Kitty, які кілька років тому були відомі лише у вузьких колах. У стінах старого радянського Палацу культури така смілива й бурхлива еклектика виглядає щонайменше екзотично.

У проміжках між виступами ведучий радує всіх жартами. З часом до нього долучаються інші учасники шоу, які влаштовують свої інтермедії – короткі сценки, щоб розважити глядачів і підготувати їх до нових номерів.

У дівчини з кольоровими контактами та латексним костюмом, прикрашеним "щупальцями", важко впізнати організаторку фестивалю Злату Косотухіну. А її колега, з веселої гулькою на голові, в яскравих червоних окулярах і панчохах такого ж відтінку, це Алла Ворона.

"PokemonFest – це подія для всіх фанатів фільмів, аніме, відеоігор, літератури та коміксів. Тут кожен може обрати свого улюбленого персонажа, створити костюм (крафт) та втілити його в життя, а також продемонструвати свої досягнення на сцені, – ділиться Злата Косотухіна. – Якщо ж ти не відчуваєш себе комфортно на сцені, але є талановитим крафтером (майстром, який виготовляє речі власноруч – шиє, друкує елементи на 3D-принтері), ти можеш запросити модель, щоб вона представила твій костюм, а нагороду отримаєш ти".

Златі 29 років, і вона почала займатися косплеєм у 2011 році. Перший її досвід відбувся на косплей-заході в Первомайському, що надихнуло її продовжувати. З тих пір вона перевтілювалася в різних персонажів, спершу в Пікачу, а потім в жіночу версію Ріка Санчеза з популярного мультсеріалу "Рік і Морті". Наразі її новий образ — Тентаклевий монстр, персонаж з еротичних аніме та манги.

"Це неймовірно, коли є можливість втілити свого улюбленого персонажа, змінити свій вигляд, -- ділиться Злата своїм захопленням косплеєм. -- Іноді люди, які в повсякденному житті є скромними, здатні кардинально змінитися. Коли виходиш на сцену, це просто фантастичне відчуття. А коли все закінчується — це теж особливий момент. Я зараз розповідаю про це, і в мене по шкірі бігають мурашки. Це, напевно, схоже на залежність."

У 2015 році Злата стала частиною первомайського косплейного колективу "Товариші покемони", одночасно здобуваючи освіту на географічному факультеті Харківського національного університету імені Каразіна. Незабаром вона вирушила за кордон, де працювала гідом. Два роки Злата провела в Туреччині, а ще два — в Таїланді. Проте ностальгія за рідною Україною спонукала її повернутися, аби знову насолоджуватися смачним борщем і займатися улюбленою справою. Після повернення вона приєдналася до команди організаторів PokemonFest.

— Як так сталося, що малесенький Златопіль перетворився на один із центрів українського косплею? — запитуємо у Злати.

-- Бо тут живе Алла Воронова, це наша "мати" -- не те що організатор, а Мати драконів, Халісі великого трав'яного моря, -- представляє її колежанка відсилкою до серії романів Джорджа Мартіна та серіалу "Гра престолів" та додає: -- Вона закохана в цю справу -- отримала досвід і вирішила: "Хочу своє й найкраще. Збирайтеся, "Товариші покемони", будемо працювати".

18 листопада Алла святкувала своє 36-річчя. За фахом вона є соціологом, а у світі косплею з'явилася у 2011 році. Наразі вона поєднує своє захоплення з професійною діяльністю, працюючи культорганізаторкою в місцевому будинку дитячої та юнацької творчості, а також виховуючи своїх дітей. Ідея зайнятися косплеєм прийшла до неї завдяки подрузі, яка запросила її відвідати харківський аніме-фестиваль Yorokonde 2011.

"Тоді ми були лише глядачами. Проте вже наступного року вирішили долучитися до конкурсної програми," – ділиться спогадами Алла.

У 2011 році вона заснувала музичний гурт "Товариші покемони" і взяла на себе роль лідерки. Чотири роки пізніше до колективу приєдналася Злата.

"У мене троє малюків, і я активно займаюся косплеєм, не зважаючи на те, що виходжу з декрету. Зараз моїх дітей доглядає бабуся, а я займаюся розвагами для інших дітлахів, -- усміхається Алла. -- Мені подобається косплей, адже це справжнє мистецтво, в якому поєднуються ручна робота, театральні навички та акторська гра, а тепер я ще й організовую фестиваль."

Найпершим косплеєм Алли був ориджинал Колумбіни з Комедії дель арте (італійський народний театр). Ориджинал -- образ, створений за фантазією автора, а не повтор конкретного персонажа. Наступним -- Кірін з аніме "Зоомагазин жахів".

"Мій улюблений персонаж, безумовно, це Королева Амідала з "Зоряних війн", -- ділиться організаторка PokemonFest. -- Я завжди сама виготовляю кожен костюм, вкладаючи в нього чимало душевного тепла, часу та зусиль. Серед моїх найвідоміших творінь -- Леді Джессіка з фільму "Дюна 2". Сьогодні я в образі Пури з гри "Ліга легенд".

Протягом повномасштабної війни Алла Воронова залишалася в рідному Златополі. Вже з 25 лютого 2022 року вона активно включилася у волонтерську діяльність. За рік їй вдалося вишити більше 2000 шевронів для Збройних Сил України на своїй вишивальній машинці, а також виготовити багато балаклав.

Злата Косотухіна не залишила Харків під час великої війни і активно брала участь у волонтерських ініціативах. Після цього вона отримала диплом кошторисника та працювала в галузі військового будівництва, але згодом змушена була залишити цю діяльність через проблеми зі здоров'ям. Наразі вона зосередилася на вивченні штучного інтелекту та організації різноманітних заходів у своїй рідній громаді.

Ідея організувати косплей-фестиваль у рідному Первомайському з'явилася у Алли після того, як вона разом із командою взяла участь у подібних подіях в інших містах, де їм неодноразово вдавалося займати призові місця.

Тоді, у другій половині 2010-х, фестивалі, де учасники виступали на сцені, почав витісняти експоформат -- формат виставки з єдиною великою локацією, розбитою на зони. В одній залі відбувається все: виступи на сцені, ярмарок. Косплеєри тут є однією з активностей, на які приходять подивитися глядачі й купують задля цього квитки.

Аллі та її творчій команді, відомій серед театралів, було незвично відвідувати заходи без сцени. Саме в цей час Ольга Павлова, керівниця відділу культури і туризму Первомайської міськради, висловила ідею про створення власного фестивалю. Алла миттєво прийняла цю пропозицію.

"У мене син був косплеєром. Потім, на жаль, виїхав з країни, але я знала його друзів, з якими він їздив на такі фестивалі. І знала, що їх проводять лише у великих містах, -- розповідає Ольга Павлова. -- Можливо, трохи божевільна ідея, бо у нас таке маленьке місто, але я запропонувала: "Давайте зробимо у нас". У Златополі було багато гарних заходів, але вони цікаві лише для нашої громади, а саме такий фестиваль допоможе зробити наше місто більш впізнаваним, ми зробимо собі імідж".

Врешті у 2018 році в Палаці культури "Хімік" відбувся перший PokemonFest. Тоді захід, згадують організатори, був не дуже великим -- приблизно таким, як сьогодні, -- і з навмисним "стьобним" акцентом на провінційності. Попри всі побоювання організаторів на нього приїхали косплеєри з інших міст. А вже наступного року захід масштабувався.

"У 2019 році наш фестиваль виріс вдвічі у порівнянні з першим, -- ділиться враженнями Алла. -- Ми прийняли безліч учасників з різних міст: Львова, Івано-Франківська, Києва, Запоріжжя, Мелітополя, Одеси та Харкова."

У 2020 році організатори мали амбітні плани, проте початок пандемії змусив їх провести PokemonFest в онлайн-форматі. У наступному році на фестиваль надійшло понад 150 заявок від 200 косплеєрів, але, на жаль, захід довелося повністю скасувати.

"У нашому місті стався спалах COVID-19, тому всі заплановані заходи скасували, -- розповідає Алла. -- Ми змушені були перенести фестиваль, але потім розпочалася повномасштабна війна."

У перший рік повномасштабної війни у Златополі не відбувалося жодних заходів. Завдяки своїй відносній віддаленості від лінії фронту, місто на півдні Харківської області почало приймати внутрішньо переміщених осіб.

У різні періоди війни, під час хвиль внутрішньої міграції сюди приїжджали переселенці з Донеччини й Луганщини, з Вовчанська й Куп'янська. Загалом, каже Ольга Павлова, родичі якої також ВПО, які приїхали у Златопіль з тимчасово окупованої Луганщини, місто прийняло близько дев'яти тисяч людей. Одні їхали далі, інші -- асимілювалися.

Минулого року, після успішного контрнаступу в Харкові, у молодіжному хабі "Комора" відбувся закритий фестиваль "Poke Вечорниці", присвячений косплеєрам, без присутності глядачів. Але цього року організатори змогли відкрити двері Палацу культури для всіх бажаючих. При цьому захід не був оголошений заздалегідь, а інформацію поширювали лише в тісному колі.

"Ольга Павлова згадує, що минулого року російські війська вдарили по центру міста. 'У нас відбувалося поховання нашого хлопця, і на той момент прощання з ним вже було оголошено. Внаслідок атаки постраждало 43 особи, серед яких 12 дітей', – говорить вона. 'З того часу ми взагалі перестали робити будь-які оголошення'."

Цього року Алла отримала безліч запитів від косплеєрів, які просять відновити фестиваль.

"Мені почали надходити "погрози", -- посміхається вона. -- Ми стали питати дозволи й змогли приблизно за чотири місяці організувати цей фестиваль. Працювало агентство "ОБС" -- "одна баба сказала". У Харкові зараз немає масштабних фестивалів, є невеличкі паті, але всі хочуть "Покемон", бо це особливий фестиваль -- від косплеєрів і для косплеєрів. А глядач вже якщо хоче, то приходе".

Від початку масштабної війни склад фестивальної команди суттєво змінився. Деякі організатори покинули країну, в той час як інші вирішили стати на захист Батьківщини, приєднавшись до Збройних Сил України. Проте до нас приєдналися й нові обличчя. Наразі в команді налічується близько десяти осіб.

"Численні косплеєри покинули Україну. Це, безумовно, створює значний вакуум у нашій косплей-спільноті, немов вирвали частину серця, -- ділиться думками Алла. -- Ми запросили нових організаторів у нашу команду, які раніше були досвідченими косплеєрами з нашої громади, тобто вони пройшли шлях від маленьких глядачів нашого фестивалю до ролі організаторів."

Фестиваль організовано спільно з культурним відділом міської ради, який забезпечує місце проведення. Проте, захід вимагає лише незначного фінансування з міського бюджету, оскільки більшість витрат покривають самі учасники.

"Є спонсорська допомога, є волонтерська, є те, що ми вкладаємо, -- каже Алла. -- Якщо чогось не вистачає, можемо попросити міськраду або за свій кошт купити".

На цьогорічний PokemonFest було подано більше 60 заявок. Участь можуть брати як окремі косплеєри, так і команди, що збільшує загальну кількість учасників до близько 100. Серед них 80% складають дівчата, 10% – хлопці, а ще 10% – небінарні особи. Як зазначила Алла, дівчат у косплеї завжди більше, а більшість хлопців-косплеєрів наразі служать у Збройних Силах України. Середній вік учасників – 25 років. Лише 15% з них представляють місцеву громаду, тоді як решта прибули з інших міст, таких як Харків, Запоріжжя, Київ, Полтава та Миргород. Суддівська колегія також складається з представників Києва, Харкова та Полтави.

"Ця субкультура, як правило, поширена в крупних містах. У нашій області, можливо, є близько двадцяти косплеєрів, які підтримують зв'язок зі мною. Це схоже на невелику спільноту, наприклад, боксерів, які відомі лише в обмежених колах," -- з усмішкою говорить Алла.

Після закінчення першого акту на виході з зали зустрічаємо хлопця, одягненого в офіцерський костюм із "Зоряних воєн". Це Андрій Максименко, член журі PokemonFest, той самий "сірий кардінал" команди "Oh, my Bets!", якого всі тут звуть Майстром.

"Можна тільки я зараз чуть-чуть зігріюся?" -- відповідає він на прохання прокоментувати побачене (у приміщенні дійсно доволі прохолодно) та згодом повертається з напівпорожнім пластиковим стаканчиком у руках.

"Давним-давно я почав проводити ігри D&D (настільна рольова гра Dungeons & Dragons. -- Liga.net), -- розповідає Майстер, пояснюючи свій псевдонім: -- У нашій команді виявилося п'ятеро людей з ім'ям Андрій, і щоразу, коли хтось згадував "Андрій", виникала плутанина, до кого саме звертаються. Оскільки я був ведучим гри, мене стали називати "Майстер". І тепер, навіть якщо я отримую повідомлення в умовному Getсontact, виглядає так, ніби я займаюся ремонтом труб."

Андрій родом з Полтави, і на фестиваль його доставив батько на автомобілі. Він займається косплеєм вже близько десяти років і почав брати участь у конкурсах з 2016-2017 років. Зазвичай Андрій займає позицію за лаштунками: він режисер постановок своєї команди, пише сценарії та відповідає за технічну сторону виступів. Цього вересня його команда здобула перемогу на фестивалі Yumi в Києві. Це його перший досвід на PokemonFest, де його запросили в якості члена журі, тому "не було можливості відмовитися від участі". Він зазначає, що учасників оцінюють у приблизно 15 різних номінаціях.

В основному, найвищу оцінку отримує найзахопливіша інтерпретація персонажа, що поєднує в собі індивідуальну харизму та вбрання. В окремих категоріях акцент може бути зроблений виключно на костюмі, адже він може бути вражаючим, навіть якщо виступ не дуже вражаючий, наприклад, через обмеження, які накладає його дизайн. У номерах, де присутні співи, танці та театралізовані сценки, увага зосереджується на загальному матеріалі та його виконанні.

Колись косплей-фестивалі, згадує Андрій, були здебільшого про аніме і мангу, але зараз з'являється дедалі більше персонажів з західних всесвітів, зокрема відеоігор. Проте східні персонажі все одно домінують -- співвідношення західного до східного -- 1:3.

В повсякденному житті Андрій є дослідником і аспірантом у Національному університеті "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", де спеціалізується на економічних науках.

"Поєднувати науку і косплей виявляється досить просто, адже і сценарна, і наукова діяльність вимагають написання тексту, -- зазначає він. -- Ти пишеш, дозволяєш своїй фантазії вільно літати, а потім переключаєшся на іншу діяльність -- і вже починаєш займатися математикою."

Феномен Златополя як осередку косплею Майстер асоціює з організаторками. Аллу Воронову він описує як "значну постать" і "критично важливий авторитет" у світі фестивалів.

"Алла робить неймовірну роботу для популяризації косплею тут, -- каже він. -- Цей фестиваль був і до повномасштабного вторгнення і вже має вагу за рахунок історії. Оскільки Харків у нас випадає, Златопіль виглядає гарним варіантом, щоб поєднати частину харківського двіжу і покликати сюди людей".

Поки на сцені триває захоплюючий перформанс, у вестибюлях Палацу культури панує активне життя. На першому поверсі організовано імпровізований ярмарок, де можна знайти широкий асортимент товарів: одяг, значки, пазли, чашки, брелоки та інший мерч, присвячений героям різних всесвітів. Наприклад, тут можна придбати футболки за 500 грн та худі за 1000 грн. Продавцем є Стефанія – дівчина з яскравим помаранчевим волоссям та вухами фурі. Всі її товари унікальні, адже вона власноруч створює малюнки на одязі.

Стефанія з Харкова подорожує до Златополя на електричці. Ще у підлітковому віці вона захопилася аніме, де персонажі з фантастичних світів надихають її на нові звершення. Перед початком повномасштабного вторгнення брала участь у PokemonFest у ролі косплеєрки, а тепер вперше представляє свої вироби на ярмарку. Її хобі гармонійно поєднується з її професією: дівчина навчає дітей малювати мультфільми, передаючи їм свою пристрасть до творчості.

"Там більшість – 90% – справжні фанати аніме, і я насолоджуюсь цим, -- каже вона з усмішкою. -- А підробіток тут приносить більше грошей, ніж викладання. Я можу розфарбувати що завгодно, будь-яким способом і в будь-якому місці."

Також на першому поверсі є фудкорт -- паніні від місцевого закладу й "кекси-пірожєнки", які, кажуть організатори, "своїми ручками зробили, щоб тут ніхто не зголоднів".

На другому поверсі в холі відбудеться чайна церемонія, де ви зможете дізнатися більше про традиції приготування та споживання чаю. Крім того, буде проведена лекція про D&D від Супербратів Маріо. Трохи згодом лекторами буде організовано гру в D&D для всіх бажаючих, участь у якій коштуватиме покекоїнси — місцеву валюту. Один покекоїнс дорівнює 20 гривням.

"Всі гроші з покекоїнсів підуть на підтримку ЗСУ", -- наголошує Злата Косотухіна.

У наметі з штучною сакурою розташувалися дві дівчини-"провидці" в кімоно. Під звуки азіатської музики, за покекоїнси, вони розкладають карти таро перед молодим чоловіком:

Незабаром ви зустрінете дівчину, з якою встановите глибокий зв'язок. Можливо, виникне неприємна ситуація, яку доведеться просто пережити. Вона буде дуже чутливою, обережно ставитиметься до вас і завжди підтримуватиме, приноситиме позитивні емоції, які надихатимуть вас. У нас є пророцтво: можливо, на фестивалі ви натрапите на когось із подібним папірцем (адже "провидиці" роздають "клієнтам" листівки з передбаченнями. -- Liga.net), і це стане для вас знаковою подією.

У затишному маленькому кабінеті Лімітка, яка є однією з сучасних суддів і має великий досвід у крафтингу, проводить навчання для тих, хто прагне покращити свої навички в цьому мистецтві.

"Ви дивитеся на свій готовий костюм, на себе в дзеркало і розумієте, що виступ -- через п'ять хвилин. У вас є п'ять хвилин. Що ми можемо зробити?" -- звертається вона до авдиторії та дає лайфхаки. Глядачі уважно слухають.

У холі чутно мелодію, яку виконує хтось на акустичній гітарі. Тут ми зустрічаємо дівчину в білосніжному платті, прикрашеному чорними крилами, що обвивають її талію, а на голові в неї роги. Вона представляється як Надія.

"Мій образ -- Альбеда, це демониця суккубша з аніме Overlord, друга рука самого главного повелителя, вона обезумєвша через кохання, -- пояснює Надія та вибачається за свій суржик. -- Костюм створила я -- повністю ручна робота. Половина заказана, половина сшита. Зробила з самих дешевих деталей -- це "Єва" (мається на увазі магазин. -- Liga.net), пістолет, клей і палка. Вийшло до 5000 грн, якщо рахувати всі деталі, склейку тощо".

Надія стала фанаткою аніме ще в дитячі роки, близько 11 років тому. Проте до косплею вона звернулася лише нещодавно: минулого року подруга запропонувала їй спробувати, і вона не змогла встояти перед цим запрошенням.

"Подруга прєдложила мені: "Косплей, безплатно, дєвочка, єсть твого розміру". Це був костюм Рубі (Хосіно) із "Дитя айдола" (Oshi no Ko -- серія манги та аніме серіал. -- Liga.net). Я спробувала, мені дуже сподобалось, -- розповідає Надія. -- Другий персонаж в мене був -- дівчинка з ножицями із "Kill Lа Kill" (аніме та манга. -- Liga.net), ножниці теж робила сама. На полтавському фесті Rokaru виступала в серпні, у мене було зразу два костюми через те, що в липні не вийшло з'їздити на фест в Харкові: його відмінили, бо була угроза атаки".

Надія, родом з Нової Водолаги в Харківській області, в даний час проживає в Харкові. Вона вивчала туризм і у 2018-2019 роках працювала гідом-екскурсоводом у Туреччині. Після повернення додому почала шукати нові можливості. Її трудова діяльність включала роботу офіціантки, баристи та майстра манікюру. Рік тому вона приєдналася до команди KFC. Вперше відвідала PokemonFest, прокинувшись о п'ятій ранку та вирушивши електричкою до Златополя з пакетом реквізиту.

Кожному з учасників фестивалю косплей дає щось своє. Надія каже:

"Косплей -- це цікаво, ти учишся виходити з кожної ситуації по-своєму. Це учить терпінню й тому, шо даже коли кажеться, шо нічого не можна зробити, можеш зробити таке, шо люди просто не можуть представити. Це як я з базару їхала з цією трубою -- на мене дивилися і не понімали, шо я буду дєлать. А з цього вийшло отаке (крила для костюма Альбеди. -- Liga.net)".

Ще один учасник PokemonFest - Женя Сніцар, відомий також як Destion, наразі з'явився в образі, що нагадує уніформу спецпідрозділу. Він родом з Харкова, працює електриком і паралельно займається фрілансом як 3D-художник. Протягом всього періоду повномасштабної війни не залишав рідне місто.

"Це Леон з серії відеоігор Resident Evil, – розповідає він про свій костюм. – Насправді ця гра має для мене особливе значення, адже під час повномасштабної війни вона допомагала мені заспокоїтися і значно зберегти мій психічний стан."

У вестибюлі на першому поверсі зустрічаємо дівчину в білому кімоно з довгим чорним волоссям.

Настя Подорожнік тихо вимовляє своє ім'я, а коли її запитують про причини такої тихої мови, вона відповідає: "Я надаю перевагу своєму псевдоніму — Румі." Це Сє Лянь, тричі піднятий до небес принц, нині став богом сміття, а фандом носить назву "Благословення небожителів". Він є вражаючим персонажем чоловічої статі.

Настя народилася й живе в Златополі. Займається косплеєм приблизно чотири роки, це другий фестиваль, в якому вона бере участь.

"Спостерігаючи за іншими людьми, я відчувала натхнення і подумала: 'Чому б і не спробувати?' – ділиться Румі своїми переживаннями, підкреслюючи, що найбільше надихнув її інтернет. – У нашому місті не можна сказати, що косплеєрів багато, але вони все ж є. Я не знаю всіх, і не часто спілкуюся з косплеєрами в Златополі. Загалом, у мене не так багато контактів."

Протягом великої війни Настя залишалася у своєму рідному місті. Тому вона може з упевненістю стверджувати, що з 2022 року населення Златополя зросло. Коли її запитують, які зміни відбулися серед людей, вона зазначає, що це залежить від того, з якого кута на це подивитися.

"Приїжджі, будемо чесні, творять бог зна шо -- не слідкують за чистотою городу, смітять постоянно, -- вважає вона. -- А ті, котрі жили тут на постійній основі... Своїх видно іздалєка".

Уже за кілька хвилин розпочнеться другий акт косплей-шоу. Тож Настя швидко прямує до просторої зали.

За сценою вже готуються на вихід перші учасники. Серед них -- високий хлопець з синім волоссям, в сукні та на платформах. Це Дмитро Волтс, у косплеї -- вісім років. За хвилину він вийде на сцену й покаже виразний номер на стику косплею і дреґ-культури.

"Я хоч і хлопець, і вже не перший раз виступаю на платформах, але ніколи не було ніякого хейту -- навпаки. В одягу немає гендеру", -- посміхається Дмитро, який у звичайному житті працює геймдизайнером.

Дмитро родом із Харкова. Під час широкомасштабного конфлікту Полтава стала для нього новим притулком, і саме звідси він прибув на фестиваль разом із командою "Oh, my Bets!".

"Я дуже люблю PokemonFest, тому спеціально для нього підготував саме образ Покемону, -- пояснює він. -- Це еволюція з Magickarp в Gyarados (концепція цієї еволюції базується на китайській міфічній історії про карпів, що перестрибують через водоспад The Dragon Gate та перетворюються на драконів. -- Liga.net)".

За словами Дмитра, на розробку цього образу витратили близько місяця, і в проекті брало участь кілька фахівців. Він зміг знайти швачку, яка виявила інтерес до ідеї, тому вона запропонувала йому невелику знижку.

"На початку я пояснював своїй команді, що косплей – це, по суті, захоплення, яке навряд чи принесе прибуток, – ділиться Дмитро. Він відзначає, що призовий фонд невеличкого фестивалю значно менший за витрати на створення костюма. – Наприклад, на образ ти можеш витратити 8000 грн. Але натомість отримуєш більше задоволення від фотографій і медійного розвитку."

Дмитро відвідував кожен PokemonFest з заснування й спостерігав, як прогресують локальні косплеєри. Вони з командою навіть взяли до себе місцеву дівчину.

"У перший рік проведення PokemonFest жоден з місцевих учасників не здобув перемоги, але вони змогли оцінити рівень конкурентів з інших міст, -- ділиться він. -- Чудово, що тут активно підтримують молодь. Якби мені довелося обирати, де народитися, я б зупинився на Златополі, адже тут є значний простір для молодіжної креативності. У мої роки я не знав, чим займатися, а тепер діти віком 14-15 років вже проявляють свої таланти. І це дійсно захоплююче".

"Наша молодь просто неймовірна, і я ними щиро пишаюся, — зазначає Ольга Павлова. — Я завжди кажу: "Я підтримую вас у всіх ваших починаннях, який би рух не був — я з вами". Цього року ми вирішили провести PokemonFest, незважаючи на те, що багато хто вважає це невчасним. Але ми повинні рухатися вперед, намагатися відволікати людей від депресії, адже ситуація зараз дійсно складна."

Вийшовши з Палацу культури на вулицю, де поволі опускаються сутінки, ми відчуваємо себе дослідниками, що повернулися з паралельного світу в жорстку реальність.

Поки ми мандруємо темрявою і туманом, прямуємо додому, на PokemonFest оголошують імена переможців.

Під час фестивалю учасники та організатори не лише втілювали образи улюблених героїв, а й зібрали близько восьми тисяч гривень, які задонатять на потреби ЗСУ.