Крила пінгвінів не є просто елементом декору: дослідження в Новій Зеландії розкрили їхнє справжнє призначення.

Хоч пінгвіни й не вміють літати, їхні крила зовсім не даремні. Нещодавно виявлена скам'янілість крихітного пінгвіна Pakudyptes hakataramea, який жив на території сучасної Нової Зеландії 24 мільйони років тому, допомогла заповнити еволюційну прогалину між викопними та сучасними представниками цих морських птахів.

Цю інформацію передає Popular Science, посилаючись на свіжі дослідження, проведені вченими з Нової Зеландії та Японії.

Pakudyptes був маленьким птахом — його висота складала всього 23 см, а вага приблизно 900 грамів, що робить його схожим на сучасного малюка блакитного пінгвіна. Незважаючи на такі скромні розміри, цей давній вид вже мав адаптації, які сприяли його вмінню ефективно пірнати та плавати.

Команда дослідників, яка вивчала плечову, ліктьову та стегнову кістки, виявлені ще у 1987 році, з'ясувала: будова плечових суглобів у Pakudyptes уже близька до тієї, яку мають сучасні пінгвіни, а от ліктьові суглоби зберігали риси більш архаїчних видів. Ця унікальна комбінація вказує на перехідну форму в еволюції крил.

"Досі форма кісток крил залишалася невирішеною таємницею, -- зауважив палеонтолог Тацуро Андо, один із авторів дослідження. -- Скам'янілість Pakudyptes виявилася істотним елементом для розкриття еволюційних змін, які призвели до формування крил сучасних пінгвінів."

Вчені також дослідили внутрішню структуру кісток і встановили: товстий кірковий шар і відкрита медулярна порожнина вказують на здатність птаха пірнати, подібно до того, як це роблять нині живі пінгвіни. Ймовірно, Pakudyptes плавав переважно на мілководді, як і сучасний блакитний пінгвін.

Анатомічні особливості крил, зокрема місця прикріплення м'язів і зв'язок, свідчать про те, що пірнання було важливою частиною способу життя Pakudyptes. Ця знахідка -- не просто цікава скам'янілість, а ще й важливий доказ у відтворенні історії перетворення пінгвінів із птахів у вправних морських мисливців.