"Квантова революція тепер під контролем молодого покоління": слова лауреата Нобелівської премії Джона Мартініса.

Наступне покоління матиме можливість здійснити революційні зміни, якщо наука, комерція та державні структури об’єднають свої зусилля.

Один із найзначніших фізиків сучасної епохи, володар Нобелівської премії з фізики Джон Мартініс, вважає, що нове покоління науковців здатне втілити квантову революцію в життя. У бесіді з Euronews він поділився думками про сучасний стан досліджень, труднощі галузі та важливість молодих спеціалістів у просуванні квантових технологій.

Мартініс, який здобув славу як новатор у галузі квантових обчислень, став керівником знаменного експерименту Google, присвяченого концепції "квантової переваги". Він довів, що квантовий комп'ютер може виконати певні завдання за лічені секунди, тоді як класичному комп'ютеру на це знадобляться тисячі років. Вчений визнає, що шлях до досягнення сучасного рівня технологій був тривалим та непростим.

"Якщо повернутися до історії Нобелівської премії, можна згадати, що наш експеримент стартував ще в середині 1980-х років — вже минуло сорок років. Вражаюче, що сьогодні ми здатні створювати квантові комп'ютери, які мають достатню потужність для виконання розрахунків, запуску простих алгоритмів, а також для розуміння їхньої роботи та програмування", — підкреслив фізик.

Квантові технології, за словами Мартініса, вимагають поєднання фізики, інженерії, програмування й матеріалознавства. Проте одним із головних викликів залишається брак відкритості у приватному секторі, який нині домінує у розробках.

"Організації не завжди охоче діляться своїми знаннями, що може гальмувати розвиток. Знайти баланс між корпоративними та науковими дослідженнями — це складне, але вкрай важливе завдання," — зазначив експерт.

Незважаючи на виклики, він з надією дивиться на майбутнє галузі: "Індустрія досягла зрілості — навіть для мене, з моїм досвідом, створити стартап стало надзвичайно важко. Але це також відкриває величезні горизонти для молодих спеціалістів. Сьогодні є можливість приєднатися до дослідницьких команд, займатися розробкою алгоритмів або нових матеріалів, і це може стати суттєвим внеском в науку".

Мартініс наголошує, що майбутнє квантових технологій залежить від співпраці між університетами, компаніями та урядами. Вчений додав, що "воно в руках молоді, яка здатна зробити його реальністю".

"Молоді науковці вносять нову енергію, інноваційні ідеї та відвагу. Наразі важливо проявити терпіння і настирливість, щоб квантові технології вийшли з лабораторій і почали трансформувати галузі, такі як медицина, енергетика та захист даних," – підкреслив лауреат.

Джон Мартініс, разом із своїми колегами Джоном Кларком і Мішелем Деворе, отримали Нобелівську премію з фізики цього року. Їхнє дослідження, що стосується надпровідних електричних кіл, стало першим, яке продемонструвало, що квантово-механічні явища, такі як тунелювання частинок і квантовані енергетичні рівні, можуть спостерігатися в макроскопічних системах, які можна легко тримати в руках.

Це відкриття, за оцінкою Нобелівського комітету, стало ключовим підтвердженням того, що квантові ефекти не зникають на великих масштабах, якщо частинки перебувають у спільному квантовому стані. Саме цей результат заклав основу для розвитку квантових обчислень, криптографії та сенсорних технологій нового покоління.

Нещодавно вчені отримали безпосередні свідчення існування активних плоских електронних зон у надпровідниковому матеріалі на основі хрому кагоме, що є рідкісним явищем, яке до цього часу існувало лише в теоретичних уявленнях. Ці електронні моди, які виникають завдяки унікальній структурі ґратки матеріалу, виявилися не пасивними, а активно взаємодіють з його надпровідними та магнітними характеристиками. Це відкриття прокладає шлях до розробки нових квантових матеріалів і технологій для електроніки та обчислень майбутніх поколінь.