Представники кам'яної епохи мали певні вимоги щодо вибору матеріалів для створення своїх інструментів.

Дослідження підтверджує, що предки людини планували використання ресурсів та долали значні відстані заради якісної сировини.

Археологи з'ясували, що майже три мільйони років тому предки людини не лише виготовляли інструменти, а й планували добування сировини для них. Вони долали великі відстані, щоб знайти потрібний камінь, що свідчить про складнішу поведінку, ніж вважалося раніше, повідомляє Associated Press.

Близько 2,6 мільйона років тому люди навчилися відколювати від каменів гострі лусочки, які використовували як леза для розрізання м'яса великих тварин. На стоянці Ньяянга в Кенії археологи виявили сліди того, що давні мисливці полювали на бегемотів біля прісноводного джерела. Водночас дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показало: не всі породи були придатними для виготовлення інструментів, здатних пробити товсту шкіру цих тварин.

"Шкіра бегемота має вражаючу міцність, тому для виготовлення лез, здатних досягти необхідної гостроти, знадобилися камені відповідної якості", - зазначив співавтор дослідження, палеоантрополог Томас Пламмер з Квінз-коледжу Міського університету Нью-Йорка.

На місці археологічних розкопок вчені знайшли потужні інструменти, створені з кварциту. Джерела цієї породи вдалося відстежити до річок та інших територій, що знаходяться приблизно за 13 кілометрів від місця стоянки. Це вказує на те, що давні люди не тільки виготовляли знаряддя, але й мали попереднє уявлення про те, де можна знайти необхідну сировину, а також планували її доставку.

"Це свідчить про наявність особливої 'ментальної карти' розподілу ресурсів в даному ландшафті", - підкреслив співавтор дослідження Рік Поттс з Програми вивчення походження людини Смітсонівського інституту.

Попередні гіпотези припускали, що необхідні камені могли збирати лише в межах милі від джерела. Нове дослідження доводить, що давні майстри думали наперед.

"Цей випадок, імовірно, є найстарішим свідченням такої поведінки, яке ми знайшли в археологічних даних," - зазначив палеоантрополог Ерік Делсон з Американського музею природної історії, не будучи залученим до цього дослідження.

Раніше відомий найдавніший доказ транспортування каменів для виготовлення інструментів був на 600 тисяч років молодший за знахідки з Ньяянги. Водночас залишається невідомим, хто саме був творцем цих знарядь - представники роду Homo чи спорідненої, але вимерлої гілки, наприклад Paranthropus. Людина розумна, Homo sapiens, з'явилася значно пізніше - близько 300 тисяч років тому.

"Не всі камені мають однакову якість, коли мова йде про інструменти. Пошук найкращих матеріалів триває вже близько трьох мільйонів років, і сьогодні ми все ще є видом, який покладається на технології та інструменти для дослідження світу", - зазначила співавторка дослідження Емма Файнстоун з Клівлендського музею природничої історії.

Нещодавно археологи в Латвії виявили сліди поселення бронзової доби та неоліту на городищі Сканькалне, яке раніше вважалося значно молодшим. Серед знахідок - сланцева підвіска та крем'яні знаряддя, що датуються періодом 3000-1800 рр. до н.е. Це відкриття свідчить, що поселення тут існувало на тисячоліття раніше, ніж вважалося.