Людина на тлі алгоритмів. Дослідники з Великобританії виявили метод, який дозволяє визначати, чи обличчя було згенероване нейромережами.

Генератори зображень на базі штучного інтелекту (ШІ) досягли такого рівня майстерності, що створювані ними обличчя часто здаються людям більш живими та справжніми, ніж реальні фотографії.

Проте нещодавнє дослідження британських психологів з університетів Лідса та Редінга проливає світло на те, як людство може протистояти цифровим маніпуляціям.

У рамках наукового дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Royal Society Open Science, вчені провели експеримент з 664 добровольцями. Учасники були поділені на дві групи: одну склали люди з типовими здібностями, а іншу — "суперрозпізнавачі", які відзначаються винятковими навичками в ідентифікації та порівнянні облич.

Завдання виявилося складним: учасникам експерименту демонстрували портрети, створені за допомогою генеративно-змагальних мереж (GAN), поряд із справжніми фотографіями. У першій частині тесту необхідно було з'ясувати, чи є обличчя результатом діяльності штучного інтелекту, а в другій – вибрати підробку серед двох представлених варіантів.

Результати дослідження викликали занепокоєння: група учасників без спеціальної підготовки показала низький рівень ефективності. Звичайні люди змогли розпізнати обличчя, створені ШІ, лише в 31% випадків, тоді як експерти, відомі як суперрозпізнавачі, -- в 41%. Зважаючи на те, що половина представлених зображень була підробленою, ці результати навіть нижчі за ймовірність випадкового вгадування, що підтверджує надзвичайну реалістичність сучасних технологій.

Ситуація зазнала істотних змін після проведення короткого навчального сеансу. Дослідники організували 5-хвилинний інструктаж для частини учасників, під час якого роз’яснили основні "помилки" нейромереж: відсутність чи деформація зубів, а також характерне розмиття на межі волосся та шкіри. Це розмиття часто має всього кілька міліметрів, але є важливим показником для виявлення підробок.

Після проходження навчання точність звичайних учасників піднялася до 51%, що фактично відповідає ймовірності випадкового вибору. Натомість "суперрозпізнавачі" продемонстрували вражаючий прогрес, досягнувши 64% правильних відповідей.

Ейлід Нойєс, дослідниця з Університету Лідса, наголошує, що з розвитком технологій ШІ стає дедалі простіше створювати підробки й дедалі складніше їх виявляти. Такі зображення стають інструментами в руках шахраїв -- від створення фальшивих профілів у соцмережах до складних схем викрадення особистих даних.

Авторка дослідження Кеті Грей з Редінгського університету зазначає, що їхня методика є легкою та зрозумілою у використанні. Сполучення природних навичок людей у розпізнаванні облич із цілеспрямованим навчанням може стати ефективним засобом для забезпечення безпеки та верифікації особистості в онлайн-середовищі.