Людство "піднялося на ноги" раніше, ніж це було відомо: дослідники оприлюднили нові факти.

Дослідження кісток з Чаду вказує на те, що гомініди почали ходити на двох ногах вже сім мільйонів років тому.

Науковці представили свіжі результати досліджень, які підтверджують, що один із найстаріших предків людства почав ходити на двох ногах вже 7 мільйонів років тому, повідомляє The Washington Post. Мова йде про Sahelanthropus tchadensis (сахелантропа), залишки якого були виявлені понад дві десятиліття тому в чадахській пустелі на півночі країни.

Скам’янілості Sahelanthropus tchadensis були виявлені на початку 2000-х років у пустелі Джураб, розташованій в Центральній Африці. Знахідка включала череп, кістку ноги та кілька кісток руки, однак їх кількість не дозволила зробити чіткі висновки.

Від моменту відкриття науковці сперечаються, чи пересувався сахелантроп на двох ногах, як сучасна людина, чи переважно на чотирьох. Відповідь на це питання має ключове значення для розуміння того, коли саме прямоходіння стало визначальною рисою людської еволюції.

Нові дослідження кісток кінцівок, опубліковані в журналі Science Advances, вказують на те, що сахелантроп міг мати здатність регулярно ходити на двох ногах. Якщо це тлумачення підтвердиться, то момент виникнення прямої ходи у гомінідів може бути датовано приблизно мільйон років раніше, ніж вважалося до цього.

"Я практично впевнений, що ця істота мала дві ноги," -- зазначив керівник дослідження, еволюційний морфолог з Нью-Йоркського університету Скотт Вільямс. Однак він також зауважив, що "було б наївно вважати, що це вирішить усі питання".

Під час вивчення стегнової кістки дослідники помітили вигин, схожий на той, що притаманний людям. Ця форма сприяє правильному напрямку стоп під час руху і є ключовою для комфортної та ефективної ходьби.

Вирішальним доказом, що переконав Вільямса у здатності істоти ходити прямо, стала наявність стегнового горбка. Це місце кріплення найміцнішої зв'язки в людському тілі, яка утримує тулуб у рівновазі й не дає йому перекидатися назад, коли ми встаємо.

"Ця особливість є досить непомітною, тому інші команди не змогли її виявити," - сказав Вільямс. Він також підкреслив, що тільки після порівняння з людською кісткою дослідники змогли дійти висновку про можливість пересування на двох ногах.

Франк Гі та Гійом Давер з Університету Пуатьє, які раніше підтримували гіпотезу про двоногу ходьбу сахелантропа, з ентузіазмом відреагували на нові результати. Вони підкреслили у своїй заяві, що дослідження "додає нові докази на користь його звичного наземного двоногого способу пересування".

Однак не всі дослідники підтримують ці висновки. Палеоантрополог Роберто Маккіареллі висловлює думку, що стегнова кістка має занадто значні деформації, щоб бути переконливим доказом прямоходіння.

"Пропорції тіла сахелантропа на 100 відсотків схожі на мавпячі, а отже, не на "проміжні" мавпоподібні особини", -- додав Маккіареллі в електронному листі. Він також наголосив на тому, що аналіз проводили за зліпком кістки, а не за оригінальним зразком.

У відповідь Вільямс підтвердив, що разом із французькими колегами вивчив справжню скам'янілість і виявив у ній стегновий горбок. Гі та Давер дійшли висновку, що остаточне вирішення дискусії можливе лише в разі відкриття нових решток. Саме тому команда дослідників планує повернутися до чеської пустелі цього року, щоб знайти нові скам'янілості, які дозволять детальніше вивчити ранні етапи еволюції людини.