Магнітний колапс нашої планети 41 тисячу років тому: як космічні явища позначилися на людському існуванні.

Незначна космічна зміна, що сталася близько 41 000 років тому, могла на короткий час змінити життя на Землі -- без будь-яких явних слідів у скам'янілих кістках або кам'яних знаряддях, але через зміни в невидимому щиті навколо планети.

У певний момент у небесному просторі над нашою планетою відбулася незвичайна подія, яка, можливо, непомітно трансформувала життя давніх людей, як зазначає видання The Conversation. Ще до виникнення писемності це короткочасне явище могло вплинути на їхні звички і поведінку, наслідки чого ми відчуваємо й сьогодні.

У Фокус. Технології тепер має власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій з області науки!

Лашампська екскурсія -- це короткочасний колапс магнітного поля Землі, названий на честь вулканічних полів у Франції. Під час цього епізоду магнітна сила планети впала нижче 10% від сучасного рівня, а захисна магнітосфера розділилася на кілька слабких полюсів, втративши свою надійну дипольність, яку ми спостерігаємо сьогодні. Унаслідок цього сонячні частинки й ультрафіолетові промені проникли глибше в атмосферу, а полярні сяйва, ймовірно, освітлювали небо далеко за межами звичних їм регіонів.

Науковці Агніте Мухопадх'яй і Санджа Пановська з команди космічних фізиків використовували сучасне геопросторове моделювання, щоб реконструювати поведінку магнітосфери під час цього потрясіння. Їхня симуляція, результати якої були опубліковані в журналі Science Advances, показала розширення полярних сяйв у бік екваторіальних широт і збільшення проникнення сонячних енергетичних частинок, те, що вони називають "всеполярними" явищами, навіть за нормальної сонячної активності. Ця зміна, ймовірно, вплинула на візуальне і радіаційне середовище для життя в той час.

Археологиня Рейвен Гарві та його колеги досліджували європейські пам'ятки того періоду і помітили цікаве збільшення кількості дій, які могли захистити від ультрафіолетового випромінювання. До них відносяться більш інтенсивне використання печер, пошиття і носіння одягу по фігурі, а також нанесення охри на шкіру -- можливо, в якості примітивного сонцезахисного крему. Цей сплеск збігається з появою ранніх Homo sapiens, тоді як у неандертальців спостерігалося менше свідчень вжиття таких заходів.

Висновки дослідження не підтверджують гіпотезу про те, що космічна погода стала причиною зникнення неандертальців або спричинила людську революцію. Натомість, вони вказують на можливість того, що цей екологічний стресор міг стимулювати розвиток новаторських підходів у будівництві, виготовленні одягу та символічній поведінці, що сприяло адаптації людей до змін у навколишньому середовищі.

Як міждисциплінарне дослідження, це підкреслює, що спільна робота археології та геофізики здатна пролити світло на "невидимі" сили минулого, наприклад, геомагнітні аномалії. Така співпраця не лише збагачує наукові знання, а й відкриває нові перспективи для розуміння того, як людство історично реагувало на екологічні зміни.

Дослідники також провели експерименти, які підтвердили, що охра здатна блокувати ультрафіолетові промені. Використання цього матеріалу людьми почалося значно раніше, ніж 41 000 років тому, що вказує на те, що наші далекі предки вже мали досвід практичного використання охри.

Раніше видання Фокус розглядало фактори, які призвели до несправності вертольота NASA Ingenuity. Цей марсіанський вертоліт здійснив 72 польоти на поверхні Червоної планети, перевищивши первісно заплановані 5. Проте останній його політ став завершенням його тривалої експлуатації.

Фокус також висвітлював побоювання NASA щодо використання олівців у космосі. Здавалось би, звичайний олівець на Землі стає джерелом численних тривог у безваговому середовищі, і це не без підстав.